15 лютого. Справжнє джерело мудрості

“Господь небес а сотворив! ... дайте Господу славу імені Його” (1Хронік 26:29).ЗІХ 48.1

Зустрічаються ще люди, що претендують на надзвичайні відкриття в науці. Вони цитують висновки вчених, ніби ті безпомилкові, і подають власні гіпотези як незаперечні істини. Що ж стосується Божого Слова, Яке покликане служити світильником на стежці втомленого мандрівника землі, вони оцінюють людськими мірками, проголошуючи Його непереконливим. Наукові дослідження, якими займаються ці люди, є щось на зразок пастки. Воно затьмарює їхній розум, і вони потрапляють у сіті скептицизму. Такі люди володіють здатністю пізнавати, але замість того, щоб черпати з Джерела всілякої мудрості, задовольняються поверхневими знаннями. Вони піднесли свою людську мудрість над мудрістю великого і всемогутнього Бога, наважилися вступити з Ним в боротьбу.ЗІХ 48.2

Бог дозволив потокові світла злитися на світ у досягненнях науки та мистецтва. Та коли люди, що називають себе вченими, говорять і пишуть про Свої відкриття лише з людської точки зору, вони неминуче дійдуть до, неправильних висновків. Найбільші уми, які не керуються у своїх дослідженнях Божим Словом, заходять у безвихідь у своїх спробах визначити взаємозв'язок між наукою та відкриттям. Творець і Його діла стоять вище за усяке розуміння; оскільки ж вони не можуть дати пояснення природними законами, то біблійна історія видається ненадійною. Ті, що сумніваються у достовірності Старого та Нового Завітів, зроблять ще один крок і засумніваються в існуванні Бога. І якщо вони укореняться у цій думці, то розіб'ються об скелю невір'я. Мойсей писав під керівництвом Святого Духа; правильно побудована теорія геології ніколи не претендуватиме на відкриття, які не можна узгодити з твердженнями Біблії. Ідея, що є спотиканням для багатьох, зокрема, що Бог не творив матерії, викликаючи до існування інші світи, обмежує силу Святого Бога.ЗІХ 48.3

Багато хто з людей, не здатних вмістити Творця і Його діяльності в рамки свого обмеженого наукового пізнання, сумніваються в існуванні Бога, приписуючи безмежну силу природі. Ці люди втратили простоту віри, далеко духом і розумом відійшли від Бога. Нам потрібно мати тверду віру в божественність Святого Божого Слова. Не Біблія повинна перевірятися науковими ідеями, а наука має бути випробуваною цим безпомилковим божественним мірилом. Коли Біблія подає певні твердження щодо природних факторів, науку можна порівняти з написаним Словом. Правильне розуміння обох завжди доведе, що вони перебувають у гармонії. Усі істини в природі і об'явленні узгоджуються між собою (Ознаки часу, 13 березня 1884 р.).ЗІХ 48.4