16 лютого. Безмежний у силі

“Бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось” (Псал.32:9).ЗІХ 49.1

Завдяки науковим дослідженням дійсно мудрих людей відкриється широке поле для роздумів та отримання знань. Вони побачать Бога в творінні і прославлять Його. Він буде для них першим і найкращим; їхній розум цілковито зосередиться на Ньому. Скептики, котрі читають Біблію задля висування проти неї необгрунтованих заперечень, у своєму невігластві заявляють, що знайшли явні суперечності між наукою і відкриттям. Людське уявлення про Бога ніколи не буде правильним. Непросвітлений Божим Духом, розум не зможе чітко уявити собі Його силу.ЗІХ 49.2

Духовні предмети досліджуються духовно. Люди, котрі не мають живого спілкування з Богом, хитаються то в один, то в інший бік. Людські думки вони ставлять вище від Божого Слова і чіпляються затвердження, що суд над гріхом суперечить милосердному Божому характерові. Постійно зосереджуючись на Його милості, вони намагаються забути, що існує і таке поняття, як безмежна справедливість.ЗІХ 49.3

Маючи правильне уявлення про силу, могутність і велич Бога та слабкість людини, ми відкидатимемо припущення, зроблені так званими мудрими і великими світу цього, характер яких абсолютно позбавлений небесної шляхетності. Людину нема за що ані хвалити, ані звеличувати. Немає ніяких підстав довіряти думці вчених, схильних оцінювати божественне своїм людським спотвореним мірилом. Прислухатися до думки і безпечно наслідувати можна лише тих, хто служить Богові. Освячене серце оживляє і приводить вдію розумові здібності. Жива віра в Бога наділяє енергією. Вона дає відпочинок і спокій душі, силу і благородство характеру.ЗІХ 49.4

Вчені вважають, що маючи ширший світогляд, вони здатні розуміти Божу мудрість та Його діла. Поширена думка, буцімто Бог зв'язаний і обмежений Своїми ж законами. Люди або відкидають, або ігнорують Його існування, або ж сподіваються пояснити усе, навіть дію Святого Духа на людське серце, природними законами; вони не відчувають шанобливості до Його Імені і не бояться Його сили. Гадаючи, що володіють усім, вони насправді женуться за міражами і втрачають дорогоцінну можливість пізнати Бога. Такі особистості не вірять у надприродне і не розуміють, що Творець законів природи може діяти поза цими законами. Вони відкидають Божі вимоги і нехтують інтересами власної душі; однак Його існування, Його характер і закони — це факти, які не в змозі спростувати навіть найвищі інтелектуали...ЗІХ 49.5

Природа — це, дійсно, сила, але Бог природи — безмежна сила. Його діла відкривають Його характер (Ознаки часу, 13 березня 1884 р.),ЗІХ 49.6