29 листопада. Божий храм

“Божий храм святий, а ним є ви” (1 Кор. 3:17).ВУС 350.1

Церква на Землі — Божий храм, і цей храм повинен бути гармонійним, відображаючи Божественні якості в очах світу. Ця будова має бути світлом для світу. Вона повинна складатися з живих каменів, покладених і щільно підігнаних один до одного, щоб дім стояв міцно. Усі ці камені різні за формою та розміром: одні великі, інші трохи менші, але в кожного з них є своє місце. У всьому будинку не має бути жодного каменя з вадами. Усі вони бездоганні. І кожний камінь — камінь живий, камінь, який випромінює світло. Цінність цих каменів визначається за світлом, яке вони проливають на світ.ВУС 350.2

Нині настав час каменям бути взятими з каменоломні світу до Божої майстерні, де їх обтесуватимуть, підганятимуть і відполіровуватимуть до блиску. Такий план Бога, і Він бажає, щоб усі, хто сповідує віру в Істину, зайняли відповідні місця у великій, грандіозній роботі для нашого часу...ВУС 350.3

Такий задум Бога, щоб Його Церква незмінно просувалася вперед у чистоті та пізнанні, від світла до світла, від слави до слави... Його Церква — це оселя святого життя, наповнена різноманітними дарами й наділена Святим Духом. Небо поклало на земну Церкву певні обов'язки, і її членам слід шукати своє щастя в щасті тих, кому вони допомагають і несуть благословення.ВУС 350.4

Протягом століть моральної темряви, протягом століть боротьби та гонінь Церква Христова була як місто, що стоїть на горі. Зі століття в століття, з покоління в покоління до теперішнього часу в її надрах відкривалося чисте біблійне вчення. Церква Христова, яка може здаватися слабкою та недосконалою, — єдиний об'єкт на Землі, якому Він по-особливому дарує Свою турботу та любов. Церква — місце дії Його благодаті, де Він з особливим задоволенням виявляє милість до людських сердець.ВУС 350.5

Церква — це Божа фортеця, Його місто-притулок, який Він утримує в бунтівному світі. Будь-яка зрада її священного обов'язку — це зрада стосовно Того, Хто викупив її дорогоцінною кров'ю Свого Єдинородного Сина. Від початку Церкву на Землі представляли вірні душі, і Бог вступив з ними у взаємини завіту, з'єднавши земну Церкву з Церквою небесною. Він посилає Своїх святих ангелів для служіння Його Церкві, і брами аду не переможуть її (Рев'ю енд Геральд, 4 грудня 1900 р.).ВУС 350.6