30 листопада. Співробітники небесної Церкви

“Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса” (Євр. 12:2).ВУС 351.1

Сьогодні, як і в минулому, усі Небеса спостерігають за Церквою, яка осягає справжню науку спасіння. Христос викупив Церкву Своєю кров'ю й бажає зодягнути її в ризи спасіння. Він зробив її берегинею священної істини й бажає, щоб вона стала співучасницею Його слави. Але щоб Церква могла стати просвітницею у світі, вона повинна співпрацювати з Церквою на Небесах. Її члени мають бути представниками Христа. Їхні серця повинні бути відкриті для кожного променя світла, яким Бог вважатиме за потрібне їх наділити. Чим більше вони отримуватимуть цього світла, тим більше променів Сонця правди зможуть передати людям.ВУС 351.2

Церква потребує вищого рівня духовності. Її членам необхідне очищення серця. Бог закликає Свій народ до виконання його обов'язку. Він закликає всіх очиститися від того, що мені було відкрито як бич усіх церков, — від звеличування людей, які займають відповідальні пости. Ми маємо виконати серйозну роботу. Чоловіки та жінки повинні на колінах шукати Бога у вірі, а потім вийти, щоб проголошувати слово з отриманою згори силою. Такі віруючі йдуть до людей прямо з приймального залу Всевишнього, і їхні слова та вчинки сприяють зміцненню духовності. Коли їм доводиться мати справу з неправильними принципами, їхні стопи непохитні й спираються на слова: “Так написано”...ВУС 351.3

Церква сьогодні потребує працівників, які, подібно до Еноха, ходять з Богом, відкриваючи світові Христа. Члени Церкви мають досягти вищих стандартів... Наше уявлення про Сонце правди затьмарене своєкорисливістю. Багато з тих, хто, потураючи своїм пристрастям, дозволяє сатані панувати над собою, заново розпинають Христа. Церква потребує посвячених людей, які нестимуть світові вістку спасіння, вказуючи грішникам на Божого Агнця, вона потребує працівників, які своїми праведними вчинками та чистими, правдивими словами зможуть визволяти інших з рову деградації.ВУС 351.4

З жалем і співчуттям, з ніжністю та любов'ю Господь дивиться на Свій народ, який зазнає спокус і випробувань... Намір Бога такий, щоб усі були перевірені, випробувані, щоб Він міг бачити, чи вірні вони законам, які керують Царством Небесним, чи ні. Бог до останнього дозволяє сатані виявляти себе як неправдомовця, обвинувача та вбивцю. Тим більш значущою, славною, повною та досконалою буде остаточна перемога Його народу (Рев'ю енд Геральд, 4 грудня 1900 р.).ВУС 351.5