16 грудня. Рішучі дії

“Торгуйте, доки прийду!” (Луки 19:13).ВУС 367.1

У нас, як адвентистів сьомого дня, є робота — свідчити про Христа... Господь скоро гряде, тому нам потрібно рішуче та зацікавлено взятися за справу, збільшуючи кількість закладів, щоб виконати цю велику роботу за короткий термін.ВУС 367.2

Ті, хто з'єднався зі світом, мають почути запрошення Господа. Він каже: “Тому вийдіть з-поміж них і відділіться... і до нечистого не доторкайтесь”... Хай осяють вас яскраві промені Сонця праведності, щоб вам прикраситися святістю.ВУС 367.3

Невже ми тепер скажемо, що нам не потрібні жодні заклади? Що віра — це все, що нам потрібно? Справжня віра — дієвий принцип, і про її наявність у душі повинні свідчити вчинки. Вам слід подвоїти зусилля, подвоїти задіяні сили...ВУС 367.4

Нам належить звершити велику роботу по всьому світу, і нехай ніхто не заспокоює себе тим, що скоро кінець, а значить, немає потреби докладати особливих зусиль для створення різних необхідних для Божої справи закладів... Усі ми повинні працювати, але найбільша відповідальність лежить на тих, хто володіє найбільшими талантами, найбільшими коштами та найбільшими можливостями. Ми будемо виправдані через віру та судимі за вчинками.ВУС 367.5

Коли Господь накаже зняти обладунки та припинити подальші зусилля щодо створення шкіл, будівництва закладів по догляду за хворими, притулків для сиріт, бездомних і для відпочинку втомлених служителів, тоді буде час скласти руки й дозволити Господу довершити роботу, але нині в нас є можливість виявити нашу ревність щодо Бога...ВУС 367.6

Крім усього цього, Бог закликає нас бути місіонерами в рідних краях. Нехай кожна душа зречеться самого себе, візьме свій хрест і витрачає значно менше для задоволення свого “я”, щоб у всіх церквах були задіяні всі живі сили. Віра, яка включає в себе щось менше, — це віра, яка заперечує християнський характер. Євангельська віра — це віра, сила та благодать якої мають Божественне походження. Так покажімо ж, що в нас живе Христос, припинивши витрачати гроші на одяг і непотрібні речі, коли справа Христова кульгає через нестачу коштів, коли залишаються несплаченими борги за наші молитовні будинки та коли скарбниця порожня. “За їхніми плодами впізнаєте їх”. Невже мине підемо за прикладом Того, Хто став убогим заради нас, аби ми збагатилися Його убогістю? (Бюлетень Генеральної Конференції, четвертий квартал 1896 р., с. [765-768]).ВУС 367.7