Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Від усього серця - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    10 лютого. Щедрість — звичка, породжена любов'ю

    “Хай кожний із вас відкладає в себе, зберігаючи те, що може дати” (1 Кор. 16:2).ВУС 53.1

    Щедрість, готовність віддавати — це частина євангельської релігії. План спасіння був заснований на жертві. Ісус залишив царські двори Неба і став убогим, аби ми збагатилися Його убогістю. Його життя на Землі було безкорисливим, сповненим приниження і жертви. А хіба раб більший за свого Пана? Невже ми, учасники великого спасіння, яке Він здійснив заради нас, відмовимося наслідувати нашого Господа та розділити з Ним Його самозречення? Викупитель світу зазнав заради нас стількох страждань, тож невже ми, члени Його тіла, житимемо в бездумному потуранні собі? Ні, самозречення — це найважливіша умова учнівства...ВУС 53.2

    Великою справою спасіння керує Христос — наш Голова, але Він довірив цю справу Своїм послідовникам на Землі. Її неможливо здійснювати без коштів, тому Він дав Своєму народові план збору коштів, необхідних для процвітання Його справи. Система десятин, заснована для цієї мети, сягає часів Мойсея. Однак навіть раніше, за днів Адама, задовго до встановлення певної системи, люди були зобов'язані приносити Богові дари для релігійних цілей...ВУС 53.3

    Бог не примушує нас жертвувати на Його справу. Наші приношення мають бути добровільними. Він не бажає, щоб люди поповнювали Його скарбницю неохоче. Його задум щодо плану систематичних пожертвувань полягав у тому, аби привести нас до близьких взаємовідносин з нашим Творцем та об'єднати нас із нашими ближніми в співчутті й любові, поклавши на нас обов'язки, які протидіятимуть егоїзмові та зміцнюватимуть наші безкорисливі благородні пориви. Ми схильні виявляти себелюбство і закривати наші серця для щедрих учинків. Вимагаючи від нас приносити дари у встановлений час, Господь бажає, щоб готовність давати стала нашою звичкою і ми вважали її християнським обов'язком. У серця, яке відкрилося для одного дару, не повинно бути часу, щоб закритися в холодному егоїзмі до наступного приношення...ВУС 53.4

    Кожний чоловік, кожна жінка і кожна дитина можуть стати скарбниками для Господа...ВУС 53.5

    Для нашого ж добра Він запланував, щоб ми брали участь у просуванні Його справи... Він ушанував нас, зробивши Своїми співпрацівниками. Господь наперед визначив необхідність у співпраці для Своїх дітей, щоб вони могли зрощувати і практикувати схильність до щедрості (Ознаки часу, 18 березня 1886 р.).ВУС 53.6

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents