21 березня. Любов Ісуса, явлена в хмарах

“Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею... І згадаю про Свого заповіти, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло” (Бут. 9:13-15).ВУС 93.1

Одного разу нам пощастило спостерігати найпрекраснішу веселку, яку будь-коли бачили. Ми нерідко відвідували картинні галереї і захоплювалися майстерністю художників, котрі зобразили величну Божу веселку заповіту...ВУС 93.2

Дивлячись на цю веселку, печатку і знак даної нам Богом обітниці про те, що лють Його гніву ніколи більше не спустошить наш світ водами потопу, ми думаємо про те, що це чудове видовище споглядають не тільки смертні очі. Ангели радіють, бачачи цей дорогоцінний символ Божої любові до нас. На нього дивиться Викупитель світу, бо завдяки Його посередництву ця веселка була явлена на небесах як знак заповіту обітниці. Сам Бог дивиться на веселку в хмарах, згадуючи про Свій вічний заповіт з нами.ВУС 93.3

Після жахливого прояву сили Божої відплати, явленої Ним у знищенні первісного світу водами потопу, Він знав, що врятованих тоді від загибелі щоразу охоплюватиме страх, коли вони побачать клуби хмар і спалахи блискавки чи почують гуркіт грому; пориви вітру й вода з неба викликатимуть жах в їхніх серцях через те, що на них гряде новий потоп...ВУС 93.4

Сімейство Ноя із захопленням і шанобливим страхом, змішаним з радістю, дивилося на цей знак Божої милості, що з'явився на небесах. Ця веселка символізує любов Христа, яка охоплює Землю і досягає небесних висот, поєднуючи людство з Богом, Землю — з Небом. Споглядаючи це чудове видовище, ми можемо радіти в Господі, упевнені, що Він Сам, дивлячись на цей знак Свого завіту, згадує про дітей Землі, котрим був даний цей знак. Їхні біди, небезпеки й випробування не приховані від Нього. Ми можемо радіти в надії, бо над нами — веселка Божого заповіту. Він ніколи не забуде дітей, про яких дбає. Як важко буває обмеженому людському розуму збагнути безмежну любов, милість та незрівнянну вибачливість Бога, явлені в Його словах: “Я побачу веселку в хмарі і згадаю про тебе” (Рев'ю енд Геральд, 26 лютого 1880 р.).ВУС 93.5