Інші раси

У цій країні є велике необроблене поле. Інші раси, що налічують тисячі й тисячі людей, благають про увагу та співчуття з боку кожного правдивого віруючого в Христа. Ці люди не проживають в іншій країні та не поклоняються ідолам з дерева й каменя. Вони живуть серед нас, і Бог знову і знову через свідчення Свого Духа привертає нашу вагу до цих занедбаних людей. Це широке поле лежить перед нами необроблене, просячи світла, котре Бог довірив нам (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [205]).ХС 303.3

Між білими та темношкірими споруджені стіни розділення. Ці стіни упередженості впадуть самі собою, як впали стіни Єрихону, коли християни коритимуться Слову Божому, котре велить їм виявляти найвищу любов до свого Творця й безсторонню любов до своїх ближніх... Нехай кожна громада, члени котрої стверджують, що вірять в істину для теперішнього часу, зверне увагу на цю занедбану, зневажену расу, котра через рабство була позбавлена переваги думати та діяти самостійно (Рев'ю енд Геральд, 17 грудня 1895 р.).ХС 304.1

Тож налаштуємося виконати роботу для людей Півдня. Не будемо задовольнятися просто спогляданням, просто прийняттям рішень, які ніколи не виконуються, а будемо охоче щось робити для Господа, щоб полегшити страждання наших темношкірих братів (Рев'ю енд Геральд, 4 лютого 1896 р.).ХС 304.2

Ім'я темношкірої людини записане в книзі життя поряд з ім'ям білої. Усі люди — єдині в Христі. Походження, становище, національність або колір шкіри не підносять і не понижують людей. Сутність людини — у її характері. Якщо червоношкірий, китаєць або африканець віддає своє серце Богові в покорі та вірі, колір його шкіри не змушує Ісуса любити його менше за інших. Він називає його Своїм улюбленим братом (Праця на Півдні, c. [8], написано 20 березня 1891 р.).ХС 304.3

Надходить день, коли царі та високопоставлені люди землі будуть раді помінятися місцем з найскромнішим африканцем, який міцно тримався євангельської надії (Праця на Півдні, c. [8], написано 20 березня 1891 р.).ХС 304.4

Бог не менше піклується про душі, котрі належать до африканської раси і можуть бути придбані, щоб служити Йому, ніж Він піклувався про Ізраїль. Він вимагає від Свого народу значно більше, ніж вони зробили для Нього в місіонерській роботі серед усіх класів мешканців Півдня, а особливо серед представників інших рас. Хіба на нас не покладається навіть більший обов'язок працювати для них, аніж для тих, які мають більше переваг? Хто поневолив цих людей? Хто утримував їх у неуцтві?.. Якщо раса деградована, якщо в них огидні звички й манери, то хто зробив їх такими? Хіба це сталося не завдяки білим людям? Після такої великої кривди, заподіяної їм, чи не потрібно докласти серйозних зусиль, щоб підняти їх? До них необхідно донести істину. Їхні душі потребують спасіння так само, як і наші (Праця на Півдні, c. [11, 12], написано 20 березня 1891 р.).ХС 305.1