14 січня. Між Богом і людиною

“Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, що приходять до Бога через Нього, аби заступатися за них” (Євр. 7:25; див. також Бут. 3:22-24).БМ 19.1

Господь не дав неслухняному Адамові ту впевненість, яку Він подарував вірному Адамові… Небесні дари не даються порушникам…БМ 19.2

Очі Адама та Єви справді відкрилися, але на що? Вони побачили власний сором, усвідомили, що їх більше не оточує одяг з небесного світла, який служив їм захистом. Очі людей відкрилися, щоб побачити, що плодом їхнього непослуху стала нагота. Почувши Бога в саду, Адам і Єва сховалися від Нього, бо передчували те, що було невідоме їм до їхнього падіння, — Боже засудження…БМ 19.3

Людина може бути в безпеці, лише виявляючи повний послух усім Божим словам. Нам не слід експериментувати зі злом і з усім тим, до чого воно призводить. Непослух ослаблює нас. Божий план полягав у тому, щоб людина розуміла всі Його вчинки…БМ 19.4

Людина та Бог повинні були співпрацювати. Однак цей план був спотворений гріхом Адама. Сатана ввів його в гріх, і Господь уже не спілкувався з ним так, як до гріхопадіння.БМ 19.5

Після цього Учителем Адама став Христос. Він взаємодіяв з людством від імені Бога, спасаючи людський рід від неминучої смерті. Ісус прийняв на Себе служіння Посередника. Адаму та Єві був даний випробувальний термін, під час якого вони мали стати знову вірними Богу, і до виконання цього завдання повинні були долучитися всі їхні нащадки (Лист 91, 1900 р.).БМ 19.6

Без здійсненого Божим Сином примирення Господь не міг вилити на людину Свої благословення та спасти її від вічної смерті. Вседержитель ревно оберігав честь Свого Закону. Порушення цього Закону стало причиною жахливого розділення між Богом і людиною. Поки Адам був невинний, він міг вільно й безперешкодно спілкуватися зі своїм Творцем. Однак після гріхопадіння Бог почав спілкуватися з людьми тільки через Ісуса й небесних ангелів (Ознаки часу, 30 січня 1879 р.).БМ 19.7