6 липня. Зрадив Бога

“Ніхто не може двом панам служити: тож або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншого знехтує. Не можете служити Богові й мамоні” (Матв. 6:24).БМ 213.2

Відступництво Соломона відбувалося настільки поступово, що коли він усвідомив це, то був уже дуже далеко від Бога. Непомітно він став усе менше довіряти Божественному керівництву та благословенню, а більше покладався на власні сили…БМ 213.3

Охоплений нездоланним бажанням перевершити інші народи зовнішнім блиском, цар не дбав про красу та досконалість характеру. Прагнучи прославитися перед світом, він утратив свою честь і благородство…БМ 213.4

Чесність і чуйність у ставленні до людей, властиві раннім рокам його царювання, були втрачені. З наймудрішого та наймилосерднішого правителя він перетворився на тирана. Колишній співчутливий, богобоязливий захисник людей став гнобителем і деспотом (Пророки і царі, c. [55, 56]).БМ 214.1

Люди, які володіють великими коштами, повинні взяти для себе урок з історії Соломона. Ті, хто має достаток, часто думають, що гроші й становище гарантують їм повагу, і тому немає потреби бути вимогливими. Але самозвеличення — це лише мильна бульбашка. Неправильно використовуючи подаровані йому таланти, Соломон відступив від Бога. Коли Господь дарує людям процвітання, вони не повинні керуватися за бажаннями своїх сердець, щоб не поставити під загрозу простоту віри і не впасти духовно (Рукопис 40, 1898 р.).БМ 214.2

З історії цього спотвореного життя ми можемо винести урок про необхідність постійної залежності від Божих порад. Нам слід уважно стежити за тим, у якому напрямку ми рухаємося, і позбавлятися звичок, які можуть відвести нас від Бога. Життя Соломона навчає нас виявляти велику обережність, а також пильнувати в молитві, щоб зберегти від осквернення простоту й чистоту нашої віри. Якщо ми бажаємо піднятися на вищий рівень моральної досконалості та сформувати бездоганний характер, то повинні бути розсудливими в побудові дружніх відносин і виборі супутника життя! (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1031]. Коментар Е. Уайт).БМ 214.3