18 вересня. Пам'ятайте про бідних

“Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого, бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому” (П. Зак. 15:7, 8; див. також Неем. 5:1-13)БМ 294.1

Після повернення з вавилонського полону багаті юдеї чинили всупереч цим повелінням. Коли бідні були змушені позичати гроші для виплати податку цареві, багаті давали їм у борг, однак під дуже високі відсотки. Беручи в убогих під заставу землю, вони поступово призводили боржників до крайнього зубожіння. Чимало людей було змушено продавати своїх синів і дочок у рабство. Здавалося, не існувало жодної надії на покращення, жодної можливості викупити своїх дітей і землі, жодної перспективи, крім постійно зростаючого відчаю, непроглядної нужди і рабства. Проте вони належали до одного народу, були дітьми одного і того самого завіту, що і їхні більш успішні брати…БМ 294.2

Коли Неемія почув про цей жорстокий утиск, він сповнився обурення… Він розумів: насильницьке здирство можна викорінити, лише беззастережно підтримавши справедливість. Із властивою йому енергією та рішучістю він узявся до роботи, щоб полегшити долю своїх братів.БМ 294.3

Неемію зовсім не бентежило те, що гнобителями були заможні люди, підтримка котрих була вкрай необхідною при відбудові міста. Він суворо докорив вельмож і начальників, після чого у присутності великого зібрання народу виклав перед ними Божі вимоги щодо цього питання…БМ 294.4

Ця історія містить дуже важливий урок. “Бо коренем усього зла є грошолюбство” (1 Тим. 6:10). Для нашого покоління жадоба наживи стала всеосяжною пристрастю… Ми всі були боржниками Божественної справедливості, неспроможними заплатити свій борг. Тоді Божий Син зглянувся над нами і заплатив ціну нашого викуплення. Він став бідним, аби ми збагатилися Його убогістю. Виявляючи щедрість до Його бідних дітей, ми свідчимо про свою щиру вдячність за виявлену до нас милість (Пророки і царі, c. [647-652]).БМ 294.5