Коли Ісус покликав учнів на служіння, усі вони мали серйозні вади характеру. Навіть Іван, котрий був найближче до тихого, покірного Спасителя, від природи не був ані тихим, ані поступливим. Він та його брат Яків були прозвані “синами громовими”. Будь-яка зневага щодо Ісуса викликала в них обурення і навіть лють. Недобра вдача, мстивість, дух критики — усе це було притаманне улюбленому учневі. Він був гордий і честолюбний, прагнув посісти перше місце в Царстві Божому. Однак Іван щодня спостерігав чуйність і довготерпіння Ісуса, які так відрізнялися від його бунтівного духу, слухав Його повчання про покору і терпіння. Він відкрив своє серце для Божественного впливу і став не тільки слухачем, а й виконавцем слів Спасителя. Його власне “я” розчинилося у Христі. Він навчився носити ярмо і тягар Христа.БМ 319.5

Ісус докоряв Своїм учням, застерігав і попереджав їх, але Іван та його брати не залишили Його. Вони обрали Ісуса, незважаючи на Його докори. Зі Свого боку Ісус також не залишав їх, незважаючи на їхні слабкості й помилки. Вони до кінця продовжували поділяти з Ним випробування, засвоюючи Його уроки. Оскільки вони споглядали Христа, то й зазнавали перетворення…БМ 320.1

Як бачимо, Своїми представниками серед людей Христос обирає не безгрішних ангелів, а людських істот, які мають такі ж вади, що й ті, кого вони прагнуть спасати…БМ 320.2

Пройшовши через небезпеку, вони зазнали всіх труднощів та скорбот цього шляху, а тому покликані донести вістку до тих, хто перебуває в такій самій скруті. Є ще чимало душ, обтяжених сумнівами й немочами, слабких у вірі й не здатних збагнути Невидимого, але приятель, якого вони можуть бачити і котрий приходить до них в Ім'я Христа, може стати з'єднуючою ланкою; це повною мірою може зміцнити їхню віру в Спасителя.БМ 320.3

Ми повинні стати співпрацівниками небесних ангелів, представляючи світові Ісуса (Христос — надія світу, c. [295-297]).БМ 320.4

9 жовтня. Єдність у різноманітті

11 жовтня. Сумніви і запитання