26 жовтня. Дар любові

“Що вона могла — те й зробила” (Марка 14:8; див. також Матв. 26:3-13; Івана 12:1-8).БМ 337.1

Симон із Віфанії вважався учнем Ісуса. Він був одним з небагатьох фарисеїв, які відкрито приєдналися до Христа. Симон визнавав Ісуса Вчителем і допускав, що Він, можливо, Месія, але не приймав Його як Спасителя. Характер Симона не зазнав змін, і він не відмовився від своїх принципів.БМ 337.2

Ісус зцілив Симона від прокази, і саме це привернуло його до Ісуса. Він хотів виявити свою вдячність, і коли Ісус востаннє відвідав Віфанію, влаштував гостину для Спасителя та Його учнів…БМ 337.3

За столом поруч зі Спасителем з одного боку сидів Симон… а з іншого — Лазар… Марта прислуговувала біля столу; Марія ж пильно прислухалася до кожного Ісусового слова. Зі Своєї милості Ісус простив її гріхи, повернув до життя її улюбленого брата, і серце Марії було наповнене вдячністю. Вона чула, як Ісус говорив про Свою близьку смерть, і з великою любов'ю та смутком прагнула вшанувати Його. Ціною великої особистої жертви Марія купила алебастрову пляшечку з дорогоцінним миром, щоб намастити ним тіло Ісуса. Але тепер люди говорили, що Він має бути коронований на царя. Її смуток змінився радістю, і вона палко бажала першою вшанувати свого Господа. Розбивши пляшечку з миром, Марія вилила його на голову й ноги Ісуса. Плачучи, вона схилилася на коліна, зросила Його ноги слізьми, а потім витерла їх своїм довгим розпущеним волоссям…БМ 337.4

Юда дивився на ці дії з великим невдоволенням… Він запитав: “Чому б не продати це миро за триста динарів і не роздати бідним?”… За столом почулися нарікання: “Навіщо така трата мира?” … Марія почула ці несхвальні слова… Вона вже готова була піти, коли раптом почула голос свого Господа: “Залиште її. Навіщо завдаєте їй болю?”…БМ 337.5

Піднісши Свій голос над критичними наріканнями, Він сказав: “Вона добре діло зробила Мені! Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте. Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном” (Христос — надія світу, c. [557-560]).БМ 338.1