14 лютого. Зворотній відлік для Содома

“І Авраам підійшов та й промовив: ‘Чи погубиш також праведного з нечестивим?… Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?’” (Бут. 18:23, 25; див. також Бут. 18:16-33).БМ 54.2

Авраам вшанував Бога, і Господь виявив йому шану, відкривши Свої плани й наміри. “Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?” — сказав Господь…БМ 54.3

Муж віри благав пощадити мешканців Содома. Одного разу він врятував їх своїм мечем, а тепер намагався спасти їх своїми молитвами… З глибокою повагою і покірністю Авраам невідступне просив… Сам будучи грішником, він заступався за грішників. Таким духом повинні бути наповнені всі, хто наближається до Бога. Однак при цьому Авраам виявив довіру дитини, яка благає свого люблячого батька. Він наблизився до небесного Посланця і палко просив Його про заступництво.БМ 54.4

Хоч Лот був мешканцем Содома, проте не брав участі в нечестивих справах його жителів. Авраам думав, що в тому розпусному місті повинні бути й інші справжні діти Божі. Авраам не обмежився одним проханням, він багаторазово повторював їх. Осмілівши після отримання позитивних відповідей на свої запитання, він продовжував просити доти, доки не отримав запевнення: якщо знайдеться хоча б десять праведників, то заради них місто буде помилуване.БМ 54.5

Любов до людей, що гинуть, надихала Авраама молитися. Ненавидячи гріхи розпусного міста, він намагався врятувати його грішних жителів. Глибока зацікавленість Авраама долею мешканців Содома свідчить про ту турботу, яку ми повинні проявляти до грішника. Ми повинні ненавидіти гріх, але плекати милість і любов до грішника.БМ 55.1

Нас оточують душі, що прямують назустріч загибелі, такої ж безнадійної та жахливої, яка спіткала Содом. Кожний день є для когось останнім днем випробування. Щогодини хтось відходить у вічність, де вже ніколи не почує про Божу милість. Де ж голос перестороги і благання, який говорить грішникові спасатися від страшної долі? Де простягнуті руки, які рятують грішника від смерті? Де люди, які з покорою і непохитною вірою благають Бога спасти грішника? (Патріархи і пророки, c. [139, 140]).БМ 55.2