5 березня. Возз'єднання

“Будьте ж добрими одне до одного, милосердні, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!” (Ефес. 4:32; див. також Бут. 33:1-16).БМ 76.2

У той час як Яків боровся з Ангелом, до Ісава був посланий інший небесний вісник. Уві сні Ісав побачив життя свого брата за минулі двадцять років, протягом яких він перебував у вигнанні, далеко від батьківського дому. Він був свідком його горя, коли той дізнався про смерть матері, він бачив його в оточенні Божих ангелів. Ісав розповів своїм воїнам цей сон і наказав їм не чинити ніякого зла Якову, оскільки Бог його батька був з ним.БМ 76.3

Нарешті два табори зустрілися — воїни на чолі з вождем пустелі та Яків зі своїми дружинами, дітьми, у супроводі пастухів і служниць, величезних отар овець та іншої худоби. Спираючись на палицю, патріарх вийшов уперед назустріч воїнам. Він був блідий і кульгав після нещодавньої сутички; хоч він ішов повільно, зупиняючись на кожному кроці, але його обличчя світилося радістю і миром.БМ 76.4

Побачивши цього скаліченого страждальця, “побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали”. Навіть серця грубих воїнів Ісава були зворушені цією сценою. Хоч він розповів їм про свій сон, вони не могли пояснити зміну, що відбулася з їхнім воєначальником. Вони навіть припустити не могли, що саме ця неміч патріарха зробила його сильним.БМ 76.5

Тієї ночі болісних мук на березі Яббоку, коли здавалося, що загибель близька, Яків усвідомив, якою марною є людська допомога, якою хиткою є віра в міць людини. Він зрозумів, що допомогу можна очікувати від Того, перед Ким він так тяжко згрішив. Безпорадний і недостойний, Яків благав про Божу обітницю милості до грішника, який кається. Ця обітниця стала для нього гарантією, що Бог простить і прийме його. Швидше небо й земля минуться, аніж не виконається слово Господа; ця істина підтримувала його під час жахливої боротьби (Патріархи і пророки, c. [198, 201]).БМ 77.1