23 березня. “Хто такий Господь?”

“Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне” (Гал. 6:7; див. також Вих. 7-11).БМ 96.1

Фараон сіяв упертість і пожав упертість. Він сам помістив це насіння у ґрунт. Боже втручання тут вже не було потрібне, як і у випадку з проростанням кукурудзяного насіння. Досить посіяти насіння — воно проросте, перетвориться на рослину і принесе відповідний плід. Жнива покажуть, яке насіння було посіяне (Біблійний коментар АСД, т. 1, c. [1100]. Коментар Е. Уайт).БМ 96.2

Фараон бачив могутні діла Божого Духа. Він споглядав чудеса, вчинені Господом через Свого слугу, проте відмовився підкоритися Божим повелінням. Непокірний монарх з гордістю запитав: “Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля?” (Вих. 5:2). І в міру того як суди Божі зливалися на нього, він усе наполегливіше пручався. Відкидаючи небесне світло, він ставав несприйнятливим. Боже Провидіння явило Свою силу, але, відкинуті фараоном, ці прояви зробили його серце жорстоким проти більшого світла. Люди, які звеличують свої ідеї замість того, щоб виконувати чітку Божу волю, повторюють, як фараон: “Хто Господь, що послухаюсь слова Його?” Кожне відкидання світла озлоблює серце і затьмарює розуміння. Для людей стає все складніше відрізняти добро від зла, і вони стають сміливішими, відкидаючи Божу волю (там само, c. [1099, 1100]).БМ 96.3

Хто піддався спокусі один раз, зробить це значно швидше наступного разу. Кожне повторення гріха послаблює опір, засліплює очі та приглушує голос сумління. Кожне насіння поблажливості принесе свій плід. Бог не здійснить чудо, аби перешкодити врожаю… Хто виявляє зухвале невір'я, холодну байдужість до Божественної істини, пожинає лише те, що сам посіяв. Ось чому безліч людей із байдужістю стоїків сприймає істини, які колись хвилювали їх до глибини душі. Вони посіяли насіння, нехтуючи істиною й опираючись їй, тому й пожинають такий урожай (Патріархи і пророки, c. [268, 269]).БМ 96.4