17 квітня. Обов'язок чи бажання

“І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!” (Прип. 1:25; див. також Чис. 22).БМ 124.1

Уночі до Валаама прийшов Господній ангел з вісткою: “Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!”…БМ 124.2

Валаам був випробуваний ще раз. Відповідаючи на прохання послів, він удавав із себе людину сумлінну й чесну, запевняючи, що жодне золото чи срібло не примусять його чинити всупереч Божій волі. Але водночас він прагнув задовольнити прохання царя, а тому, незважаючи на те, що Божа воля була чітко визначена, запропонував послам переночувати, сподіваючись ще раз запитати Бога, ніби Безмежний був людиною, яку можна вмовити.БМ 124.3

Уночі Господь з'явився Валаамові та сказав: “Якщо ці люди прийшли покликати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, — те ти зробиш”. За такої умови Господь дозволив Валаамові виконати його бажання, оскільки він наполягав на цьому. Валаам не прагнув чинити Божу волю, але обрав власну дорогу, докладаючи при цьому зусиль, аби заручитися ще й Божим схваленням.БМ 124.4

Тисячі людей у наш час поводяться так само, їм було б неважко зрозуміти свій обов'язок, якби він збігався з їхніми бажаннями. Біблія, обставини життя та здоровий глузд чітко вказують їм на цей обов'язок, але оскільки ці докази суперечать їхнім бажанням і намірам, вони часто відкидають їх, насмілюючись при цьому запитувати в Бога, у чому полягає їхній обов'язок. З великою, на перший погляд, сумлінністю такі люди довго й палко моляться, прохаючи світла. Але Бог негативно сприймає таке ставлення. Він дозволяє таким людям задовольняти свої бажання та згодом пожинати плоди… Якщо людина ясно бачить свій обов'язок, то нехай не наважується приступати до Бога, прохаючи в молитві звільнити її від його виконання. Навпаки, упокорившись, потрібно просити Божественної сили й мудрості для виконання покладеного на вас обов'язку (Патріархи і пророки, c. [439-441]).БМ 124.5