26 травня. Фомування хороших звичок

Освячення і християнський досвід

Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого (Псал. 119:101).ВЯЖ 177.5

Ми наближаємося до кінця часу, тому нам аж ніяк не можна наслідувати світські смаки і звичаї, навпаки, треба прагнути мати Божий розум, слухати, що говорить Писання, а потім дотримуватися даного нам Богом світла (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [506]).ВЯЖ 177.6

У молоді формуються звички, які в дев'яти випадках із десяти обумовлять їхнє майбутнє. Вплив оточення й суспільства, у якому вони живуть, а також обрані ними принципи молоді люди пронесуть через усе життя (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [426]).ВЯЖ 177.7

І в цьому житті, й у вічності всі ми будемо й залишимося такими, якими нас зроблять наші звички. Життя людей, які сформували правильні звички та сумлінно виконують усі свої обов'язки, уподібниться до палаючого світильника, котрий яскравими променями освічує життєву дорогу інших людей (там же, с. [452]).ВЯЖ 178.1

Якщо ми весь час думаємо про горішнє, то ніколи не станемо духовними карликами. Але якщо будемо тільки молитися про те і про це, наші духовні потреби не будуть вдоволені. Ти маєш виробити навичку розмірковувати над духовними темами. Сила розвивається завдяки вправам. Чимало так званих християн прямує до того, аби втратити обидва світи. Якщо ти вирішиш бути наполовину християнином і наполовину світською людиною, то насправді це означатиме, що на одну соту будеш християнином, а на дев'яносто дев'ять відсотків — світською людиною (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [264]).ВЯЖ 178.2

Щоб розум полюбив чистоту, його необхідно виховувати й дисциплінувати. Потрібно заохочувати, так, саме заохочувати в собі любов до духовного; тільки так ти зможеш зростати в благодаті й пізнанні істини… Волю необхідно тренувати і направляти в потрібному напрямку. “Я стану щирим християнином, я пізнаватиму ширину й довжину, висоту й глибину досконалої любові”. Прислухайся до слів Ісуса: “Блаженні голодні й спрагнені праведності, бо вони наситяться” (Матв. 5:6). Христос уже подбав про те, аби наситити душу голодних і спраглих праведності (там же, с. [264-266]).ВЯЖ 178.3