11 лютого. Втілення Творця

Вічний Син

Безперечно, що таємниця благочестя велика: Той, Хто з'явився в тілі, оправдався в Дусі, показався ангелам, був проповідуваний між народами, в Нього повірили в світі, Він вознісся в славі (1 Тим. 3:16).ВЯЖ 54.3

Втілення Христа — таємниця всіх таємниць (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1082]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 54.4

Христос був єдиний з Отцем, але… Він був готовий залишити високе становище рівного Богові (Ознаки часу, 4 липня 1895 р.).ВЯЖ 54.5

Щоб здійснити Свою мету, спонукуваний любов'ю до грішного людства, Він став кісткою від кісток наших та тілом від тіла нашого (Ознаки часу, 24 вересня 1902 р.).ВЯЖ 54.6

Який разючий контраст між Божественною природою Христа і тим безпорадним Немовлям, яке лежало у Вифлеємських яслах! Як нам подолати відстань між усемогутнім Богом та безпорадним Дитям? Однак Творець світів, у Кому тілесно перебуває вся повнота Божества, з'явився до нас безпорадним Немовлям у яслах. Той, Хто займав становище вище за будь-якого з ангелів, рівний з Отцем достоїнством і славою, Він зодягнувся в людську природу! Божественна й людська природа таємничим чином поєдналися; людина і Бог стали одним цілим (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1130]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 54.7

Для Сина Божого було б великим приниженням прийняти людське єство навіть тоді, коли ще безгрішний Адам жив у Едемі. Але Ісус прийняв його в той час, коли людський рід був ослаблений чотирма тисячами років гріховного полону. Як і кожна дитина Адама, Він відчув на Собі наслідки дії великого закону спадковості. Якими були ці наслідки, видно з історії Його земних предків. Він прийшов із такою трагічною спадковістю, щоб розділити наші печалі й спокуси і дати нам приклад безгрішного життя (Христос — надія світу, c. [49]).ВЯЖ 55.1

Ті, хто стверджує, що Христос не мав можливості згрішити, не можуть повірити, що Він справді прийняв на Себе людську природу. Хіба Христос не був реально спокушуваний дияволом не тільки в пустелі, а й протягом усього Свого життя, від дитинства до зрілості? (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [929]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 55.2

Але наш Спаситель прийняв людське єство з усіма його нахилами до гріха. Він зодягнувся в людську природу, котрій притаманно поступатися спокусі. Нам не загрожують випробування, у яких Ісус не вистояв би (Христос — надія світу, c. [117]).ВЯЖ 55.3