І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу (Дан. 7:25).ВЯЖ 94.3

Сатана не міг завадити Плану спасіння. Ісус був розп'ятий і третього дня воскрес. Але сатана запевнив своїх ангелів, що навіть розп'яття й воскресіння оберне собі на користь. Він був би не проти, аби віруючі в Ісуса вважали, що закони про юдейські жертвоприношення зі смертю Христа втратили силу, якби при цьому йому вдалося підштовхнути їх на крок далі та змусити їх повірити, ніби й Десятислівний Закон помер разом зі Христом…ВЯЖ 94.4

Сатана сказав своїм слугам: …Десять Заповідей настільки ясні, що багато хто визнає їх обов'язковими, отже, треба змінити хоча б одну з них. Тому він навіяв своїм намісникам думку: змінити в Законі четверту заповідь — заповідь про суботу, яка відкриває людям істинного Бога як Творця неба й землі. Сатана звернув їхню увагу на славне воскресіння Христа, відзначаючи, що Сам Господь Своїм воскресінням першого дня тижня переніс суботній спокій із сьомого дня на перший. Таким чином сатана використав воскресіння Христа у своїх цілях. Він зі своїми ангелами радів, що їхній підступний обман так добре був прийнятий людьми, котрі називають себе друзями Христа (Духовні дари, т. 1, c. [109-111]).ВЯЖ 94.5

Діючи через ненавернених керівників церкви, сатана спотворив і четверту заповідь, намагаючись усунути стародавню суботу — освячений і благословенний Богом день (див. Бут. 2:2, 3), та замінити її “високошанованим днем сонця”, якого дотримувалися язичники (Велика боротьба, c. [52]).ВЯЖ 95.1

Господь чітко вказав шлях до Божого міста; але великий відступник забрав дороговказ, установивши замість нього хибний — підроблену суботу… Ворог усякого добра розгорнув указівний стовп так, що він указує на шлях непослуху, видаючи його за шлях до щастя… Він задумав змінити свята й закон (Біблійний коментар АСД, т. 4, c. [1171, 1172]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 95.2

15 березня. Божі Заповіді непорушні

17 березня. Людина — вільна моральна особистість