133. Як проводити дні відпочинку

Люди фізичної праці потребують відпочинку, але він ще важливіший для тих, хто займається переважно розумовою працею. Якщо наш розум постійно й надмірно працює навіть у релігійній сфері, то це не слід вважати суттєво необхідним для нашого спасіння або для слави Божої. Існують види розваг, такі як танці, гра в карти, шахи, шашки і т. п., яких ми не можемо схвалювати, оскільки Небо засуджує їх. Такі розваги відчиняють двері для великого зла. Фактично вони не приносять користі, натомість викликають збудження, а в деяких випадках пристрасть до азартних ігор та призводять до безпутства. Християни мають осуджувати такі ігри, їх необхідно замінити чимось абсолютно нешкідливим.ВМ 296.1

Мені було показано, що ми не повинні проводити свої дні відпочинку так, як світ. Однак не варто залишати їх без уваги, оскільки це спричинить невдоволення наших дітей. У ці дні, коли нашим дітям загрожує небезпека стати розбещеними внаслідок поганого впливу світських збудливих задоволень, нехай батьки подумають, чим можна замінити ці небезпечні розваги. Допоможіть вашим дітям зрозуміти, що ви дбаєте про їхнє щастя й добро.ВМ 296.2

Нехай кілька родин у місті або селі об'єднаються та, залишивши працю, яка втомила їх фізично й розумово, вирушать на природу до гарного озера або гаю, оточеного мальовничим краєвидом, їм потрібно взяти із собою просту здорову їжу, відбірні фрукти і злаки та накрити стіл під тінистим деревом або небесним склепінням. Поїздка, фізичні вправи, краса природи покращать апетит, і всі насолоджуватимуться трапезою, котрій можуть позаздрити й царі.ВМ 296.3

У такі хвилини батьки й діти мають почувати себе вільними від турбот, думок про працю і проблеми. Батьки повинні бути зі своїми дітьми, як діти, роблячи для них усе якомога приємнішим. Нехай увесь день буде присвячений відпочинку.ВМ 296.4

Активний відпочинок на свіжому повітрі для людей, котрі через свій рід заняття перебувають у приміщенні й ведуть сидячий спосіб життя, буде корисний для здоров'я. Усі, хто має змогу так відпочивати, повинні вважати це своїм обов'язком. Нічого не буде втрачено, натомість багато буде здобуто. Вони зможуть повернутися до своїх занять з новими силами й мужністю, із запалом виконувати свою роботу і краще опиратися хворобам (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [514, 515]).ВМ 297.1