134. Літературні товариства

Часто можна почути запитання: Чи корисні для нашої молоді літературні товариства? Щоб дати правильну відповідь на це запитання, ми повинні замислитися не лише над відкрито визнаною метою таких товариств, а й над впливом, котрий вони, як свідчить досвід, справляють. Розвиток розуму — це наш обов'язок перед нами самими, перед суспільством та перед Богом. Але ми ніколи не повинні винаходити засобів для розвитку інтелекту за рахунок моралі й духовності. А досконалість як розумових, так і моральних якостей досягається тільки шляхом їх гармонійного розвитку. Чи сприяє досягненню таких результатів узвичаєна діяльність літературних товариств?ВМ 297.3

Літературні товариства майже повсюдно справляють вплив, протилежний до заявленого їхньою назвою. Переважно вони завдають юнацтву шкоду, оскільки сатана приходить на їхні зустрічі, аби поставити на них свій відбиток. Усе, що робить чоловіків мужніми, а жінок — жіночними, походить від характеру Христа. Чим менше в цих товариствах є від Христа, тим менше в них того, що сприяє піднесенню, удосконаленню й облагородженню. Коли світські люди проводять такі зустрічі з метою задоволення своїх бажань, дух Христа відсутній. Розум відволікається від серйозних роздумів, від Бога, від реального й важливого і звертається до уявного й поверхового. Літературні товариства… О, якби назва відображала їхню справжню суть! Що спільного в полови із пшеницею?ВМ 297.4

При створенні літературних товариств наміри й цілі можуть бути добрими, але якщо мудрість від Бога не управлятиме цими організаціями, вони стануть явним злом. До них вступають переважно нерелігійні люди з неосвяченими серцем і життям. Часто їх призначають на найбільш відповідальні посади. Можуть бути встановлені правила та розроблені статути, котрих, як вважають, достатньо, щоб запобігти будь-якому шкідливому впливу. Але сатана, хитрий генерал, працює над формуванням товариства відповідно до власних планів і надто часто має в цьому успіх. Великий супротивник знаходить легкий доступ до тих, ким управляв у минулому, і через них досягає своєї мети. Щоб зібрання були цікавими та привабливими для світських людей, організовують різноманітні розваги. Тому подібні заходи так званого літературного товариства надто часто вироджуються в деморалізуючі театральні вистави й дешеві беззмістовні розваги. Усе це задовольняє тілесний розум, який ворогує з Богом, проте не зміцнює інтелекту й моральності.ВМ 298.1

Зв'язок богобоязливих людей з невіруючими в цих товариствах не робить грішників святими. Коли Божий народ добровільно об'єднується зі світськими неосвяченими людьми, надаючи їм перевагу, неосвячений вплив, на який вони самі себе наражають, відводить їх від Господа. Може статися, що впродовж короткого часу ніщо не викликатиме серйозних заперечень, однак розум, не контрольований Духом Божим, не прийматиме охоче того, що має присмак істини і праведності. Якби вони раніше мали якусь схильність до духовних речей, то приєдналися б до народу Ісуса Христа. Ці два класи підпорядковані різним панам, а їхні цілі, надії, смаки й бажання — протилежні. Послідовники Ісуса люблять роздумувати над облагороджувальними, змістовними, актуальними темами. А хто не має любові до святого, той не може отримувати задоволення в зібраннях, яким не притаманне поверхове й нереальне. Поступово духовний елемент витісняється нерелігійним, а спроба узгодити антагоністичні за своєю природою принципи обертається явною поразкою.ВМ 298.2

Було докладено зусиль з метою скласти план організації літературного товариства, яке приноситиме користь усім його членам, — товариства, де всі відчуватимуть моральну відповідальність зробити його тим, чим воно має бути, та уникнути зла, котре часто робить такі спілки небезпечними для релігійних принципів. Особи, яким притаманні обачність і розсудливість, які мають живий зв'язок із Небом, помічають тенденції зла та не піддаються обману сатани, підуть уперед прямою дорогою непорочності, постійно високо тримаючи прапор Христа. Саме такі люди потрібні для управління згаданими товариствами, їхній вплив викликатиме повагу, роблячи такі зібрання благословенням, а не прокляттям.ВМ 299.1

Якщо люди зрілого віку об'єднаються з молоддю для створення й діяльності такого літературного товариства, воно може стати і корисним, і цікавим. Але коли такі зібрання перетворюються на нагоду для розваг і бурхливих веселощів, вони стають чим завгодно, тільки не літературними зібраннями для духовного піднесення. Вони псують і розум, і моральність.ВМ 299.2

Читання Біблії, глибоке дослідження біблійних тем, статті, написані на ці теми для розвитку розуму й передачі знань, вивчення пророцтв і дорогоцінних уроків Христа — усе це сприятиме зміцненню розумових здібностей та зростанню духовності. Ґрунтовне знання Священного Писання загострює проникливість, захищає душу від атак сатани.ВМ 299.3

Мало хто розуміє, що контролювати свої думки й уяву -наш обов'язок. Зосереджувати недисциплінований розум на корисних темах — важка справа. Але якщо думкам не давати правильного напрямку, релігія не розквітне в душі. Розум має бути зайнятий святим і вічним, інакше він плекатиме нікчемні, пусті думки. Наші розумові та моральні сили повинні перебувати під контролем, і вони будуть зміцнюватися й удосконалюватися в процесі вправляння…ВМ 300.1

Розум, як і серце, необхідно присвятити на служіння Богові. Усе наше єство належить Йому за правом. Послідовник Христа не повинен потурати своїм забаганкам або займатися якоюсь справою, котра може видаватися невинною і похвальною, якщо просвічене сумління підказує йому, що це послабить його запал та понизить духовність. Кожний християнин має працювати, стримуючи потік зла, рятуючи нашу молодь від впливу, який потягне її до загибелі. Нехай допоможе нам Бог прокладати собі шлях проти течії (Поради батькам, учителям та учням, c. [541-544]).ВМ 300.2