143. Справжня витонченість

Господь Ісус вимагає від нас, щоб ми визнавали права кожної людини. Необхідно враховувати як соціальні права людей, так і їхні права як християн. З усіма треба поводитися шанобливо й делікатно, як із синами й дочками Бога.ВМ 317.3

Християнство сприяє доброму вихованню людини. Христос був ввічливим навіть зі Своїми гонителями, і Його правдиві послідовники виявлятимуть такий самий дух. Подивіться на Павла, коли він стояв перед правителями. Його промова перед Агрипою — приклад справжньої шанобливості і водночас переконливої красномовності. Євангеліє заохочує не до формальної ввічливості, характерної для світу, а до люб'язності, яка походить від справжньої доброти серця.ВМ 317.4

Найретельнішої культивації зовнішніх манер пристойності недостатньо, аби позбутися всякої роздратованості, різкого судження та негідної мови. Справжня витонченість ніколи не виявить себе, доки ми понад усе підносимо своє “я”. У серці має жити любов. Щирий серйозний християнин черпає мотиви своїх учинків із глибокої сердечної любові до свого Вчителя. З кореня Його любові до Христа проростають пагінці безкорисливого служіння своїм братам. Любов наділяє свого власника милосердям, пристойністю, привабливістю поведінки. Вона освітлює обличчя й пом'якшує голос, очищає й підносить усе єство (Служіння зцілення, c. [489, 490]).ВМ 318.1