Віра та обов'язок

Віра — це не почуття. Віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого. Існує форма релігії, яка є не чим іншим, як егоїзмом. Вона знаходить утіху у світських розвагах, задовольняється спогляданням релігії Христа й нічого не знає про її спасенну силу. Послідовники такої релігії легковажно ставляться до гріха, бо не знають Ісуса. Перебуваючи в такому стані, вони несерйозно ставляться до обов'язку. Але сумлінне виконання обов'язку йде пліч-о-пліч із правильним розумінням характеру Бога (Рев'ю енд Геральд, 28 лютого 1907 р.).ВМ 75.1