12 березня. Радість у послуху

“Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій — то розкіш моя” (Псал.118:174).ДПХ 177.1

Справжній християнин ніколи не нарікатиме, що Христове ярмо муляє йому шию. Для нього служіння Христові — найбільша свобода. Він любить Божий Закон. Замість того, щоб применшувати Божі Заповіді, пристосовуючи їх до своїх слабкостей, він постійно прагне піднестися до рівня їхньої досконалості.ДПХ 177.2

Якщо ми хочемо підготуватися до того, щоб встояти у Божий день, потрібно випробувати це на особистому досвіді. Доки триває час випробування, доки лунає голос милості, ми повинні покінчити зі своїми гріхами.ДПХ 177.3

Бог зробив достатньо, що ми могли залишатися досконалими в Його благодаті, не маючи ні в чому потреби і чекаючи появи нашого Господа. Чи готові ви? Чи вбрані у весільні шати? Такий одяг ніколи не прикриває обману, нечистоти, лицемірства. Боже око над вами! Можна приховати гріхи від людського ока, але тільки не від Творцевого.ДПХ 177.4

Бог не пожалів Свого Сина, але віддав Його на смерть за наші провини і воскресив Його для нашого виправдання. Через Христа ми можемо заносити наші прохання до престолу благодаті. Ми, такі негідні, через Нього маємо змогу отримати духовні благословення. Чи прийдемо ми до Нього, щоб отримати вічне життя?ДПХ 177.5

Божа воля висловлена у принципах Його святого Закону, а принципи цього Закону є принципами небес. Для небесних ангелів немає вищого знання, ніж пізнання Божої волі; немає вищого служіння, ніж виконання Його волі.ДПХ 177.6

Але на небесах служіння з юридичної точки зору не розглядається. Коли сатана повстав проти Закону Єгови, тема про існування Закону взагалі була для ангелів майже несподіванкою, бо вони ніколи про це не думали. Ангели у своєму служінні — не слуги, а сини Божі. Послух для них не обтяжливий. Любов до Бога перетворює це служіння на радість. Так само в кожній душі, де перебуває Христос, надія слави, луною відгукнуться слова: “Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці” (Псал.39:9).ДПХ 177.7