21 березня. Чисті серце і життя

“Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” (Матв.5:8).ДПХ 186.1

Нечистий не ввійде до Божого міста. Хто буде гідний жити там. той досягне чистоти серця вже тут. Людина, котра навчається в Ісуса, виробить в собі відразу до грубих манер, непристойної мови, нечистих думок. Де живе у серці Христос, там — чистота думок і вчинків.ДПХ 186.2

Але Ісусові слова мають ще глибше значення. Він має на увазі чистоту не тільки в тому значенні, в якому її переважно розуміє світ, тобто свободу від хтивості й похоті. У Божому розумінні чисте серце — цс правильні наміри і прагнення душі, це свобода від гордості й користолюбства, цс покірність, безкорисливість, дитяча безпосередність.ДПХ 186.3

Подібне оцінюється подібним. Якщо ви не живете за принципом безкорисливої любові — принципом Божого характеру, ви не можете по-справжньому пізнати Бога.ДПХ 186.4

Коли Христос прийде у Своїй славі, нечестиві не зможуть побачити Його. Світло Божої присутності для тих, хто любить Його, — цс життя, а для нечестивих — смерть. Коли Ісус прийде, вони ховатимуться від Особи, Яка померла задля їхнього спасіння.ДПХ 186.5

Але для сердець, які очистилися через перебування в них Святого Духа, все буде по-іншому. Вони пізнають Бога. Мойсей заховався в ущелині скелі, коли йому відкрилася Господня слава; і ми, заховані у Христі, насолоджуємося Божою любов'ю.ДПХ 186.6

З вірою ми дивимося на Бога. У наших повсякденних досвідах Боже Провидіння відкриває нам Його благість і співчуття. Ми бачимо Бога в характері Його Сина. Чисті серцем побачать Бога у нових, близьких взаєминах зі своїм Відкупителем і, дивлячись на чистоту і привабливість Його характеру, прагнутимуть відображати Його образ. Вони бачать в Ньому Отця, Який хоче обійняти Свого сина, що кається, і їхні серця сповняються “радістю невимовною і преславною” (1Петр.1:8).ДПХ 186.7

Чисті серцем живуть у видимій присутності Бога протягом часу, який Він визначив їм у цьому світі. Вони зустрінуться з Ним віч-на-віч у майбутньому нетлінному стані, так, як зустрічався з Ним Адам, коли ходив і розмовляв з Богом в Едемі.ДПХ 186.8