7 серпня. Досконалість у людській сфері

“Отже, будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий” (Матв.5:48).ДПХ 340.1

Спаситель досконало знає людську природу, Він звертається до кожної людської істоти: “...Будьте досконалі, як Отець наш небесний досконалий”. Подібно до того, як Бог досконалий у Своїй сфері, людина повинна бути досконалою у своїй. Саме до тих, що прийняли Христа, звернені сповнені надії слова: “А тим, хто прийняв Його, віруючим в Ім'я Його, дав владу бути дітьми Божими” (Йоан 1:12). Отже, ми не повинні задовольнятися нічим меншим, а лише найкращим і найбільш піднесеним характером, сформованим за божественною подобою. Коли людина здобуває такий характер, тоді і життя, і віра, і чистота релігії стають повчальним прикладом для інших.ДПХ 340.2

Але хто сподівається чарівної зміни свого характеру без докладання рішучих зусиль зі свого боку для перемоги над гріхом, ті будуть розчаровані. Споглядаючи на Ісуса, ми не маємо причин боятися чи сумніватись у тому, що Він спроможний спасати всіх, хто приходить до Нього. Але стережіться, щоб ваша природа знову не опанувала вами, щоб ви не стали полоненими сатани, потрапивши до ще однієї поставленої ним пастки. Ми повинні “звершувати наше спасіння зі страхом і тремтінням, тому що Бог викликає у нас і бажання, і дії за вподобанням” (Фил.2:12-13). З нашими обмеженими можливостями нам слід бути святими у своїй сфері, як Бог святий у Своїй. В міру наших здібностей ми повинні виявляти істину, любов і переваги Божого характеру. Як віск повторює контури печатки, так і душа повинна прийняти запечатування Божого Духа і зберегти подобу Христа.ДПХ 340.3

Щодня зростайте в духовних чеснотах. Часто ми будемо зазнавати невдачі у своїх зусиллях наслідувати божественний зразок. Часто будемо плакати біля ніг Ісуса через наші гріхи та хиби, але не слід розчаровуватись. Ми повинні палко молитися, беззастережно вірити. І знову намагаймося ще з більшою наполегливістю зростати до подоби нашого Господа. Не покладаючись на свої сили, довіримося силі нашого Відкупителя і прославимо Бога, Котрий є світлом нашого лиця і нашим Господом.ДПХ 340.4