16 серпня. Спасіння день за днем

“Тому-то, хто думає, що він стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти” (1Кор.10:12).ДПХ 349.1

Падіння апостола Петра було не миттєвим, а поступовим. Самовпевненість призвела його до переконання, що він вже спасенний, і крок за кроком він став занепадати, поки не зрікся свого Господа. Ніколи не покладайтеся на самих себе, вважаючи, нібито, живучи тут, захищені від спокуси. Ті, що прийняли Спасителя, яким би щирим не було їхнє навернення, ніколи не повинні говорити або відчувати, що спасенні. Це вводить в оману. Вчіться живити свою надію та віру, але пам'ятайте: навіть тоді, коли віддаєте себе Христові та знаєте, що Він приймає нас, ви не звільняється від спокус. Тільки той, хто витримає випробовування, отримає вінець життя (Яків 1:12).ДПХ 349.2

Людина, яка прийняла Христа, і у своєму першому пориві каже: “Я спасенна!”, перебуває в небезпеці покладатися лише на себе. Ми маємо застереження: “Тому-то, хто думає, що він стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти”. Наша єдина безпека — в постійному недовір'ї до себе і в залежності від Христа.ДПХ 349.3

Чимало людей визнає Христа, але так ніколи і не стають зрілими християнами. Вони розуміють: що людина впала й ослабла в усіх відношеннях, вона не спроможна на моральну досконалість, але, кажуть вони, Христос поніс на Собі всяке ярмо, страждання, жертву, і тому ці люди бажають дозволити Йому нести все це й надалі. На їхню думку, їм лишається тільки одне — вірити; однак Христос сказав: “Якщо хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе, візьме хрест свій і йде за Мною” (Матв.16:24).ДПХ 349.4

Ніколи не спочивайте на лаврах і не припиняйте рух вперед, кажучи: “Я спасенний!”. Коли виношується ця ідея, тоді зникає спонукання пильнувати, молитися і наполегливо рухатися вперед, до вищих ідеалів. Жодні освячені вуста не вимовлять цих слів, аж поки не прийде Христос і ми не ввійдемо через ворота до Божого міста. Тоді з повним правом зможемо віддати славу Богові й Агнцеві за вічне викуплення.ДПХ 349.5