26 серпня. Субота — Божий знак

“І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!” (Єзек.20:20).ДПХ 359.1

Ізраїльтяни мазали свої двері кров'ю, показуючи таким чином, що вони є Божою власністю. Так само і тепер Божі діти будуть помічені знаком, обраним Богом. Вони приведуть себе в гармонію зі святим Божим Законом. Знак, поставлений на кожному з Божих дітей, так само, як і знак, що помітив одвірки єврейських осель, призначений зберегти людей від загибелі. Бог проголошує: “І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх” (Єзек.20:12).ДПХ 359.2

Кожна душа в нашому світі належить Господеві через творіння та викуплення. Кожна особа проходить через випробування у своєму житті. Чи повернула людина Богові те, що належить Йому? Чи присвятила вона Богові все, що належить Богові, як куплена Ним спадщина? Усі, для кого Господь — головне у житті, будуть перебувати під Його керівництвом і отримають знак — Божу печатку, яка свідчить про приналежність до Бога. Христова праведність іде попереду них, і Господня слава — їхня нагорода. Господь захистить кожну людину, котра має Його знак.ДПХ 359.3

“І промовив Господь до Мойсея, говорячи: ‘А ти промовляй ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви пізнали, що Я — Господь, що освячує вас!... Шість днів буде робитися праця, а дня сьомого — субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий! І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним Заповітом для своїх поколінь. Це знак навіки поміж Мною та поміж ізраїлевими синами, бо шість днів творив Господь небо та землю, а дня сьомого — перервав працю та спочив’” (Вих.31:12-13, 15-17).ДПХ 359.4

Ці слова Бога випливають з Його найвищої оцінки кожної людської істоти. Усі, що люблять Бога і служать Йому, дуже цінні в Його очах. Він би хотів, щоб вони були гідними представниками істини, якою вона є в Ісусі.ДПХ 359.5