24 жовтня. Переселення праведників

“Бо Сам Господь із наказом при голосі архангела та із сурмою Божою, зійде з неба, і померлі в Христі воскреснуть першими; потім ми, що лишилися живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом” (1Сол.4:16-17).ДПХ 426.1

Незабаром з'явилася невелика біла хмарина. Вона виглядала ще краще, ніж раніше. На ній перебував Син Людський. Спочатку ми не бачили Ісуса на хмарині, та коли вона наблизилася, побачили Його сяючу Особу. Голос Божого Сина викликав померлих святих, зодягнених у славне безсмертя. Живі святі перемінилися вмить ока і були підхоплені разом із ними у хмарній колісниці. Ця колісниця, рухаючись вгору, являла собою славне видовище. З обох боків колісниці були крила, а під нею — колеса. При русі колісниці вгору колеса вигукували: “свят!”, а крила — “свят, свят, свят, Господь Бог Всемогутній!” А святі на хмарах промовляли: “Слава! Алілуя!”ДПХ 426.2

Ми ступили на хмару всі разом, і сім днів підіймалися до скляного моря; потім Ісус власноручно поклав вінки на наші голови. Він дав нам золоті арфи і пальмові гілки перемоги. Відкуплені, 144 тисячі, стояли на скляному морі, утворюючи правильний квадрат. Деякі з них мали сліпучо-сяючі вінці; а в інших вони сяяли менше. Деякі вінці здавалися важкими від кількості зірок, а в інших їх було небагато. Але всі були цілком задоволені своїми вінками. Всі були зодягнені у славні білі шати, які спадали від плечей аж до п'ят. Ангели були поруч з нами, коли ми йшли по скляному морю до воріт міста. Ісус підняв Свою могутню, потужну руку, повернув перлові ворота на виблискуючих завісах і звернувся до відкуплених: “Ви омили свій одяг Моєю Кров'ю, твердо стояли за Мою істину, — увійдіть!” Всі ми увійшли і відчули себе в місті зовсім вільними.ДПХ 426.3

Голос, мелодійніший від будь-якої музики, яку на землі чули смертні, промовить: “Приїздіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу” (Матв.25:34).ДПХ 426.4