16 листопада. Сто сорок чотири тисячі

“І я глянув, і ось Агнець стоїть на горі Сіоні, і з Ним сто сорок чотири тисячі, які мають ім'я Його й ім'я Отця Його, написане на чолах їхніх” (Об'явл.14:1)ДПХ 449.1

На кришталевому морі перед престолом море виглядає, як скло, змішане з вогнем, — так виблискує воно від Божої слави. Там зібралися ті, які “перемогли звіра, і образ Його, і тавро його, і число імені його” (Об'явл.15:2). Разом з Агнцем на горі Сіон, тримаючи Божі арфи, стоять сто сорок чотири тисячі викуплених від людей. Проноситься “шум великих вод, наче гуркіт сильного грому... і голос ніби гуслярів, які грають на гуслях”. “І вони співають нову пісню перед престолом... ”, якої “ніхто не міг навчитися... крім цих ста сорока чотирьох тисяч” (Об'явл.14:2-3). Це пісня Мойсея й Агнця — пісня визволення!ДПХ 449.2

Ніхто, “крім ста сорока чотирьох тисяч”, не міг співати цю пісню, бо це пісня пережитих досвідів, яких ніхто не мав, крім них. Вони “йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов” (Об'явл.14:4). Це люди, “викуплені з-поміж людей, як первістки Богові й Агнцеві” (Об'явл.14:4). Це ті, що “пережили велике горе” (Об'явл.7:14); вони перенесли такий важкий час, якого ще не було з тих пір, як з'явилися люди, — “час недолі Якова” (Єрем.30:7); витерпіли агонію ночі Якова, жили без Заступника під час злиття останніх Божих кар. Та їх було викуплено, бо вони “обмили одежі свої і вибілили їх в крові Агнця” (Об'явл.7:14). “В устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим” (Об'явл.14:5). “Тому вони тут перед престолом Божим і служать Йому в храмі Його вдень і вночі. І Сидячий на престолі буде жити в них” (Об'явл.7:15).ДПХ 449.3

Вони бачили землю, спустошену голодом та епідеміями, сонце, яке палило людей сильною спекою; вони самі зносили страждання, голод і спрагу. “Тому вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце, і ніяка спека. Бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел води; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх” (Об'явл.7:14).ДПХ 449.4