Тільки через віру

Ця робота може бути здійснена тільки через віру в Христа, силою Духа Божого. Християнин відчуватиме гріховне бажання, але він провадитиме безперервну боротьбу з ним. Ось тут і відчувається потреба в допомозі Христа. Людське безсилля об'єднується з Божественною силою, і віра вигукує: «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15:57). GrHu 61.1

Робота освячення — це безперервний процес. Коли грішник навертається і знаходить мир з Богом, його християнське життя тільки починається. Тепер він повинен звернутися до досконалості (див. Євр. 6:1 ), зростати до «міри зросту Христової повноти» (Ефес. 4:13). «Женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі» (Филп. 3:14).GrHu 61.2

Хто на власному досвіді пережив освячення, як його розуміє Біблія, виявлятиме дух покори. Такі люди отримали уявлення про велич святості усвідомили свою недостойність порівняно з чистотою та неперевершеною досконалістю Вічносущого. Пророк Даниїл — це приклад справжнього освячення. Однак замість того, щоб твердити, що він чистий і святий, славний пророк ставив себе на один рівень з грішним Ізраїлем. Він благав Бога про свій народ ( Дан. 10:11; 9:18, 15, 20; 10:8, 11).GrHu 61.3

Ті, які живуть у тіні Голгофського хреста, не можуть звеличувати себе, хвалькувато запевняючи, нібито вони вільні від гріха. Вони усвідомлюють, що це їхній гріх розбив серце Сина Божого, і ця думка приведе їх до самоприниження. Хто перебуває в найтіснішому зв'язку з Ісусом, той найкраще розуміє всю слабкість і гріховність людства і надіється тільки на заслуги розп'ятого і воскреслого Спасителя.GrHu 62.1

Освячення, котре тепер завойовує популярність у релігійному світі, несе із собою дух самозвеличення та зневаги до Закону Божого, а тому суперечить біблійній релігії. Його прихильники навчають, що освячення — це миттєва дія, за допомогою якої через одну тільки віру людина досягає повної святості. « Лише вірте , — кажуть вони, — і отримаєте благословення ». Згідно з їхньою теорією, від того, хто отримує ці благословення, не вимагається більше жодних зусиль і намагань. Водночас вони заперечують авторитет Божого Закону, заявляючи, нібито вільні від необхідності дотримуватися Заповідей. Та чи можуть люди бути святими, якщо нехтують принципами, які є відображенням Його природи й волі і які говорять про те, що Богові до вподоби?GrHu 62.2

Свідчення Слова Божого спрямоване проти цього підступного вчення про віру без діл. Віра, що претендує на прихильність Небес і не бажає виконувати умови, на яких може бути дарована милість, — це не віра, а самовпевненість (див. Якова 2:14-24) .GrHu 62.3

Нехай ніхто не обманює себе тим, що можна досягти святості і водночас свідомо порушувати хоча б одну з вимог Божих. Свідомий гріх примушує замовкнути викриваючий голос Святого Духа та розділяє душу з Богом. Хоч Іван у своїх листах так багато пише про любов, він без вагань викриває справжній характер тих, котрі, претендуючи на святість, порушують Божий Закон. « Хто говорить: «Пізнав я Його », але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! А хто додержує Його слово, у тому Божa любов справді вдосконалилась» (1 Івана 2:4, 5) . Ось як перевіряється віра кожної людини. Якщо люди знецінюють та применшують значення Заповідей Божих, якщо вони порушують хоча б одну з цих Заповідей та навчають так інших, то ми можемо бути впевненими, що їхні претензії безпідставні.GrHu 62.4

Хто каже, що без гріха, доводить цим, що насправді він далекий від святості. Така людина не має справжнього уявлення про чистоту і красу характеру Ісуса та про шкідливість і згубність гріха. Чим більша відстань між людиною і Христом, тим більш праведною вона ви-глядатиме у власних очах.GrHu 63.1