Своєчасність вістки. Божий народ відчував якісь особливі потреби, і вістки надходили від Еллен Уайт саме в потрібний час для задоволення цих потреб.ПДЦ 36.5

Практичність вістки. Інформація, відкрита вісниці Господній у видіннях, мала практичну цінність, задовольняючи щоденні життєві потреби людей.ПДЦ 36.6

Високий рівень духовності вісток. Вістки стосуються величних, піднесених тем, а не звичайних, несерйозних питань. Навіть їхня мова піднесена.ПДЦ 36.7

Особливості передачі видінь. Багато видінь супроводжувалося фізичними явищами, описаними раніше. Фізичний стан місіс Уайт під час видіння був таким самим, як у біблійних пророків.ПДЦ 36.8

Видіння були реальними, а не уявними. У видіннях місіс Уайт бачила, чула, відчувала й отримувала настанови від ангелів. Видіння не можна розглядати як наслідок психічного збудження чи дії уяви.ПДЦ 36.9

Ніхто з оточення Еллен Уайт не управляв нею. Одній людині вона писала: “Ви думаєте, що хтось навіяв мені упередження. Якби це було так, тоді мені не могла би бути довірена Божа справа”.ПДЦ 37.1

Служіння Еллен Уайт було визнане її сучасниками. Члени Церкви, котрі жили й працювали з місіс Уайт, як і багато людей поза Церквою, визнавали її як “вісницю Господню”. Ті, хто був найближче до неї, мали найбільшу впевненість у її покликанні й праці.ПДЦ 37.2

Згадані вище чотири біблійні критерії та наведені додаткові докази переконують нас у тому, що звершувана Еллен Уайт праця — від Бога і, безперечно, гідна довіри.ПДЦ 37.3

Багато книг Е. Г. Уайт містять поради й настанови, які володіють неминущою цінністю для Церкви. Незалежно від того, чи були це свідчення загального характеру, чи свідчення, адресовані сім'ям або окремим особам, вони корисні для нас і сьогодні. Про це місіс Уайт писала: “Оскільки попередження і настанови, дані у свідченнях для окремих випадків, однаковою мірою застосовні до багатьох інших людей, які не були вказані, мені здавалося, що мій обов'язок — опублікувати особисті свідчення для добра Церкви… Я не знаю кращого способу донести свої погляди щодо загальних небезпек, оман та обов'язку всіх, хто любить Бога й дотримується Його Заповідей, ніж за допомогою цих свідчень”. Буде помилкою використовувати свідчення для того, щоб, знайшовшії в них якийсь пункт, на цій підставі звинувачувати когось із членів Церкви. Свідчення ніколи не повинні використовувати як “кийок”, щоб примусити якогось брата чи якусь сестру бачити речі так, як бачимо їх ми. Є питання, які людина має вирішувати наодинці з Богом.ПДЦ 37.4

Поради необхідно вивчати, щоб знаходити основні принципи, які слід застосовувати в нашому сьогоднішньому житті. Серця людей однакові в усьому світі; проблеми одного часто можуть бути такими самими, як в іншого. “Викриваючи гріхи одних, — писала місіс Уайт, — Бог має намір виправити багатьох”. “Він виявляє неправду і зло деяких, щоб застерегти в такий спосіб інших”.ПДЦ 37.5

Перед завершенням свого життя Еллен Уайт дала таку пораду: “Голос Божий постійно лунає до нас через Його Святого Духа в застереженнях і настановах… Час і випробування не знецінили даних настанов… Повчання, дане на ранньому етапі проголошення вістки, необхідно розцінювати як правильне й надійне в ці останні дні”.ПДЦ 38.1

Наступні поради взяті з багатьох книг Е. Г. Уайт, але переважно з трьох томів “Testimony Treasures”, усесвітнього видання “Свідчень для Церкви”, і являють собою настанови, які будуть надзвичайно корисними в тих місцях, де через невелику кількість членів Церкви неможливо видати більш ніж один том середнього розміру. Добір та класифікація цих порад були здійснені Великим комітетом з дозволу Ради опікунів літературної спадщини Еллен Г. Уайт, на яку покладена відповідальність дбати про збереження порад Духа пророцтва. Вибрані уривки часто є короткими і стосуються викладених основних принципів, тому дане видання охоплює широкий спектр тем.ПДЦ 38.2

“Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!” (2 Хронік 20:20).ПДЦ 38.3

Рада опікунів літературної спадщини Еллен Г. Уайт

м. Вашингтон, 22 липня 1957 рокуПДЦ 38.4

Переглянуто, Сілвер-Спрінг, штат Меріленд,ПДЦ 38.5

1 січня 1990 рокуПДЦ 38.6

Свідчення і читач

Моє перше видіння