Християнам подобається роздумувати й говорити про небесне

На Небі Бог є все в усьому. Там панує святість у її найвищому прояві й ніщо не затьмарює досконалої гармонії з Богом. Якщо ми справді мандруємо туди, то дух Неба перебуватиме в наших серцях тут, на Землі. Якщо ж сьогодні ми не знаходимо задоволення в роздумах про небесне, якщо нас не цікавить пізнання Бога, а споглядання Христового характеру не викликає в нас захоплення і святість не приваблює нас, тоді ми можемо бути впевнені, що наша надія на Небо даремна.ПДЦ 514.3

Абсолютна узгодженість з волею Бога — це висока мета, яку постійно повинен ставити перед собою християнин. Він любитиме говорити про Бога, про Ісуса, про блаженну чисту домівку, яку Христос приготував для люблячих Його. Роздуми над такими темами, коли душа насичується благословенними запевненнями Бога, апостол називає передчуттям “сили майбутнього віку”.ПДЦ 515.1

На нас чекає заключний бій у великій боротьбі, коли “з усякою силою, ознаками, фальшивими чудесами, з усякою оманою неправди” сатана в хибному світлі виставлятиме характер Бога, щоб “звести, якщо вдасться, навіть і вибраних”. Якщо коли-небудь й існував народ, котрий потребує постійного підсилення небесного світла, то це той народ, який у цей небезпечний час покликаний Богом бути хоронителем Його святого Закону та виправдати Його характер перед світом. Люди, котрим виявлена така священна довіра, мають бути одухотворені, облагороджені й оживотворені істинами, у які, за їхніми словами, вони вірять.ПДЦ 515.2

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [745, 746]).ПДЦ 515.3