Ціль сатани — викликати сумніви

У багатьох випадках Свідчення сприймають повністю, тоді з гріхом та потуранням поривають і відразу ж починається перетворення відповідно до даного Богом світла. Іноді гріховні потурання продовжують плекати, Свідчення відкидають, а іншим пропонують багато несправедливих виправдань як причину відмови прийняти Свідчення. Справжню причину не згадують. Це нестача моральної мужності волі, зміцненої і контрольованої Духом Божим, щоб зректися шкідливих звичок.ПДЦ 132.2

Сатана має здатність навіювати сумніви й вигадувати заперечення на конкретне, послане Богом свідчення, і багато хто вважає за чесноту й ознаку наявності в собі здорового глузду, щоб не вірити, сумніватися й ухилятися. Охочі сумніватися знайдуть безліч приводів. Бог не пропонує усунути всяку причину для невір'я. Він дає доказ, який потрібно ретельно дослідити в дусі учнівства й покори, і всім треба приймати рішення на підставі цього доказу. Бог дає достатньо доказів, щоб щирий розум міг повірити. Однак люди, котрі відвертаються від вагомих доказів, оскільки своїм обмеженим розумом не можуть пояснити деякі речі, залишаться в холодній, крижаній атмосфері невір'я й сумнівів та відпадуть від віри.ПДЦ 132.3

План сатани — послабити віру Божого народу у Свідчення. Сатана знає, як здійснювати свої нападки. Він впливає на розум людей, щоб збудити заздрість і невдоволення щодо керівників справи. Далі під сумнів ставлять дари, і тоді, звичайно, вони стають мало вагомими, тому дану через видіння настанову не беруть до уваги. Слідом за цим з'являється скептицизм щодо життєво важливих пунктів нашого віровчення, стовпів, на яких ґрунтується наша позиція. Потім — сумнів щодо Священного Писання, а за цим стрімкий хід униз до загибелі. Коли починають сумніватися у Свідченнях, яким колись вірили, та відкидають їх, сатана знає, що ошукані на цьому не зупиняться; він подвоює свої зусилля, доки не підштовхне людей до відкритого бунту, який стає невиліковним і закінчується загибеллю. Даючи місце невір'ю й сумнівам щодо Божої справи, плекаючи недовіру й жорстоку підозру, ці люди готують себе до повного обману. З гіркими почуттями вони повстають проти тих, хто наважується вказувати їм на їхні помилки й докоряти в їхніх гріхах.ПДЦ 132.4

На небезпечній території перебувають не тільки ті, хто відкрито відкидає Свідчення або плекає сумнів щодо них. Нехтувати світлом — це означає відкидати його.ПДЦ 133.1

Якщо ви втратите віру у Свідчення, течія віднесе вас від біблійної істини. Я побоююся, що багато хто займе хитку, пов'язану із сумнівами позицію, та, переживаючи за ваші душі, хочу застерегти вас. Скільки буде тих, хто прислухається до застереження?ПДЦ 133.2

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [672-680]).ПДЦ 133.3