Люди, слухаючи слова Христа, усе ще сподівалися почути вістку про встановлення земного царства. Тоді як Ісус відкривав перед ними скарби Небес, вони думали: “Наскільки спільність із Ним допоможе нам у досягненні нашої мети?” Христос показав, що, зосереджуючи свою увагу тільки на земному, вони уподібнюються до язичників…ДББ 20.2

Ісус сказав: “Цього всього прагнуть народи світу” (Луки 12:30)… Я прийшов, щоб відкрити вам Царство любові, правди й миру. Відкрийте ваші серця, щоб прийняти це Царство; нехай служіння інтересам цього Царства стане найвищою метою вашого життя. Хоч це духовне Царство, не лякайтеся, що ваші тілесні потреби залишаться без уваги…ДББ 20.3

Ісус не звільнив нас від необхідності працювати для підтримки нашого життя, але Він навчає нас, що ми повинні зробити Його Першим і Останнім, Вищим над усе. Ми не маємо братися за жодну справу, ставити перед собою ціль або шукати задоволень, які б перешкоджали прояву Його праведності в нашому характері й житті. Усе, що ми робимо, слід робити від усього серця, як для Господа.ДББ 20.4

Відкриваючи людям славу Божу та підпорядковуючи все волі Отця, Ісус звеличив життя в усіх його дрібницях. Він запевняє нас у тому, що все необхідне нам у житті “додасться”, якщо наслідуватимемо Його приклад. Бідність або багатство, хвороба або здоров'я, простота або мудрість — усе передбачене в обітниці Його благодаті (Небесні принципи щасливого життя, c. [98, 99]).ДББ 20.5

Труднощі не зможуть перешкодити тому, хто вирішив шукати перш за все Царства Божого та Його праведності… Споглядаючи Ісуса… віруючий із готовністю зноситиме презирство й глузування. А Той, Слово Котрого — істина, обіцяв дарувати допомогу і благодать, достатні для всіх обставин. Його руки обіймають душу, яка звертається до Нього по допомогу. У Його опіці ми можемо безпечно спочивати, говорячи: “Коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу” (Псал. 56:4) (Дії апостолів, c. [467]).ДББ 20.6

12 січня. Його принципи правління

14 січня. Що необхідно, щоб увійти до Царства