У Гетсиманському саду Христос страждав замість людини, і людська природа Сина Божого похитнулася перед обличчям жахливої провини за гріх. З Його блідих, тремтливих вуст зірвався болісний вигук: “Отче Мій! Якщо можна, нехай Мене обмине ця чаша”... Людська природа негайно б померла під жахливим гнітом почуття гріха, якби ангел із неба не зміцнив Його для продовження страшної боротьби… Христос перетерпів смерть, яка була приготовлена для порушників Божого Закону.ДББ 198.4

Страшна справа для нерозкаяного грішника — опинитися в руках живого Бога. Це доводять історія винищення стародавнього світу потопом і повідомлення про вогонь, який упав з неба й винищив жителів Содому. Однак ніколи ще це не було доведено з такою силою, як у мить боріння Христа, Сина передвічного Бога, коли Він прийняв на Себе гнів Божий, призначений грішному світу. Унаслідок гріха, порушення Закону Божого Гетсиманський сад став особливим місцем страждання за грішний світ. Жодний смуток, жодна боротьба не може зрівнятися з тим, що переніс Божий Син!ДББ 199.1

Людина, яка не відчула на собі тягаря гріха, ніколи не дізнається жах прокляття, який лежав на Спасителеві. Жодна скорбота не зрівняється зі скорботою Того, на Кого обрушився з неймовірною силою Божий гнів. Людська природа може витримати лише обмежене число випробувань і скорботи. Те, що має межу міцності, може витримати лише певну міру, після чого людська природа ламається; природа ж Христа була здатна винести набагато більшу кількість мук… Боротьба, яку переніс Христос, розширює, поглиблює і дає більш повне уявлення про характер гріха й характер відплати, яку Бог виллє на грішників. Відплата за гріх — смерть, дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі для грішника, який повірив і розкаявся (Біблійний коментар АСД. Т. 5. С. 1103).ДББ 199.2

Меч правосуддя був утриманий, і весь Божий гнів проти беззаконня вилився на Заступника людини, Ісуса Христа, Єдинородного від Отця (Там само).ДББ 199.3

8 червня. Ночі в молитві

10 червня. Гнів Отця