15 січня. Божою благодаттю

Але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Христі Ісусі (Римл. 3:24).ДББ 22.2

У багатьох Своїх притчах Христос вживає вислів “Царство Небесне”, щоб у такий спосіб звернути увагу на дію Божественної благодаті в серцях людей… Царство благодаті було встановлено відразу ж після падіння людини, коли був задуманий План спасіння винного людства. Воно існувало згідно з цим планом і за обітницею Божою; і за допомогою віри люди могли стати його підданими (Велика боротьба, c. [347, 348]).ДББ 22.3

Застосування сили суперечить принципам Божого правління. Він бажає лише служіння любові… Знати Бога — означає любити Його. Тому необхідно було показати характер Божий, протилежний характеру сатани. Це могла зробити лише одна Істота в усьому Всесвіті. Тільки Той, Хто знав висоту й глибину Божої любові, міг відкрити її світові…ДББ 22.4

План нашого спасіння не був запізнілою відповіддю, він був створений не після гріхопадіння Адама. Цей план став “відкриттям тайни, яка споконвіку замовчувалася…” (Римл. 16:25). У ньому розкриті принципи, котрі споконвіку були основою Божого престолу… Бог не запланував існування гріха, натомість передбачив його виникнення й ужив заходів, щоб діяти відповідно до критичної ситуації. Наскільки ж сильною була Його любов до світу, що Він погодився віддати Свого Єдинородного Сина, “щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Бажання віків, c. [22]).ДББ 22.5

До моменту появи гріха вже був Спаситель. Христос знав, що Йому доведеться постраждати, але попри це Він став Заступником людини. Щойно Адам згрішив, Син Божий виступив у ролі Поручителя людського роду, так само запобігаючи його злій долі, як і на Голгофському хресті (Біблійний коментар АСД. Т. 1. С. 1084).ДББ 23.1

Яка любов! Яка дивовижна поблажливість! Цар слави упокорить Себе перед грішним людством і пройде стопами Адама. Він прийме грішну людську природу, щоб битися із сильним противником, який здобув перемогу над Адамом. Він переможе сатану й відкриє шлях викуплення від поразки Адама всім, хто повірить у Нього (Там само. С. 1085).ДББ 23.2