26 червня. Достойний Агнець!

Заколений Агнець достойний прийняти силу й багатство, мудрість, міць, честь, славу, благословення! (Об'явл. 5:12).ДББ 218.1

Ми не гідні Божої любові, але Христос — гідний, Він поручився за нас і може спасти всіх, хто приходить до Нього (Небесні принципи щасливого життя, c. [8, 9]).ДББ 218.2

Христос із радістю бере безнадійний матеріал, тих людей, яких сатана принижує і через кого працює, і робить їх підданими Своєї благодаті. Він радіє, позбавляючи грішників страждань і гніву, які повинні обрушитися на неслухняних (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 308, 309).ДББ 218.3

Якщо ворогові вдасться змусити нас у розпачі відвести погляд від Ісуса і звернути його тільки на себе й на свою негідність, замість того щоб зосередитися на перевагах Ісуса, Його заслугах, Його любові і Його великій милості, ворог відніме наш щит віри й доб'ється свого, а ми піддамося його жорстоким спокусам. Тому немічні повинні дивитися тільки на Ісуса, лише тоді вони проявлять віру (Ранні твори. С. 73).ДББ 218.4

Син Божий віддав усе: Своє життя і любов. Він прийняв страждання заради нашого спасіння. Як же можемо ми, люди, недостойні такої любові, закривати від Нього свої серця? Щомиті ми користуємося благословеннями Його милості й саме тому не можемо повністю усвідомити, з якої безодні гріха та нещастя Він підняв нас (Дорога до Христа, c. [45]).ДББ 219.1

Багато хто у своєму духовному житті допускає серйозну помилку, звертаючи занадто багато уваги на почуття й за ними судить про своє духовне піднесення або занепад. Проте почуття — критерій небезпечний. Нам не слід заглядати всередину себе, щоб визначити, прийняті ми Богом чи ні. Ми знайдемо в собі лише те, що розчарує нас. Наша єдина надія в наступному: дивитися “на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса” (Євр. 12:2). У Ньому є все, що може вдихнути в нас надію, віру й мужність. Він — наша праведність, наша розрада й наша радість…ДББ 219.2

Усвідомлення власної слабкості й негідності має вести нас до того, щоб у покорі серця покладатися на викупну жертву Христа. Якщо ми покладаємося на Його заслуги, то знаходимо спокій, мир і радість. Він спасає всіх, хто через Нього приходить до Бога (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 119, 200).ДББ 219.3