15 лютого. Усиновлені сини і дочки

Наперед призначивши нас для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Своєї волі, для прославлення величі Своєї благодаті, якою Він обдарував нас в улюбленому Сині (Ефес. 1:5, 6).ДББ 60.2

Перш ніж була заснована Земля, було вирішено, що всі, хто виявляє послух, хто через прийняття дару рясної благодаті досягне святості характеру й постане непорочним перед Богом, повинні стати дітьми Божими (Біблійний коментар АСД. Т. 6. С. 1114).ДББ 60.3

Ми всім завдячуємо благодаті, безоплатній благодаті, верховній благодаті. Благодать завіту засвідчила наше всиновлення. Благодать в Особі Спасителя здійснила наше викуплення, відродження й усиновлення в Христі (Свідчення для Церкви. Т.6. С. 268).ДББ 60.4

Коли ми цілковито повіримо, що належимо Йому через усиновлення, то зможемо тішитися Небесами… Ми наближаємося до Нього й можемо підтримувати солодке спілкування з Ним. Ми отримуємо чітке уявлення про Його ніжність і співчуття, і наші серця розтоплюються від споглядання любові, яка нам дарована. Ми відчуваємо, що Христос перебуває в нас. Ми перебуваємо в Ньому й почуваємося добре з Ісусом… Ми відчуваємо Божу любов і спочиваємо в Його любові. Жодна мова не може її описати. Вона перевершує людське розуміння. Ми є одним цілим із Христом, наше життя поховане з Христом у Бозі. Ми впевнені, що коли з'явиться Той, у Кому сховане наше життя, тоді й ми з'явимося з Ним у славі. Із твердою впевненістю ми можемо називати Бога нашим Отцем (Біблійний коментар АСД. Т. 3. С. 1147, 1148).ДББ 60.5

Усі, хто народився як член небесної сім'ї, в особливому розумінні є братами й сестрами нашого Господа. Любов Христа об'єднує членів Його сім'ї; і всюди, де виявляється ця любов, відкриваються Божественні родинні стосунки…ДББ 61.1

Любов до людини — це прояв Божої любові до Землі. Саме з метою прищепити цю любов, зробити нас дітьми однієї сім'ї Цар слави став одне з нами. І коли ми виконуємо Його прощальні слова: “Ось Моя заповідь: щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив” (Івана 15:12); коли любимо світ, як Він його полюбив, тоді для нас Христова місія звершена. Ми підготовлені для Небес, оскільки Небеса — у наших серцях (Бажання віків, c. [638-641]).ДББ 61.2