12 березня. Христос поділяє трон зі Своїм Отцем

Промовив Господь до Господа мого: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжка для Твоїх ніг (Псал. 110:1).ДББ 90.2

Любов Отця до грішного роду незбагненна, невимовна та не має собі рівних. Ця любов привела Його до того, що Він погодився віддати Свого Єдинородного Сина на смерть, щоб бунтівна людина могла ввійти в гармонію небесного правління й була врятована від покарання за свій злочин. Син Божий зійшов зі Свого царського престолу й задля нас зубожів, щоб ми через Його вбогість стали багатими. Він став “Страдником, знайомим з хворобами”, щоб ми могли стати учасниками вічної радості… Бог дозволив Своєму улюбленому Синові, сповненому благодаті та правди, перейти зі світу невимовної слави у світ, понівечений і спотворений гріхом, затьмарений тінню прокляття та смерті (Рев'ю енд Геральд, 28 лютого 1888 р.).ДББ 90.3

Оскільки Ісус прийшов, щоб жити серед нас, ми знаємо, що Богові відомі наші випробування й Він співчуває нам у наших скорботах. Кожен син і кожна донька Адама мають змогу переконатися, що наш Творець є Другом грішників, адже в кожному вченні благодаті, у кожній обітниці радості, у кожному вчинку любові, у кожній Божественній рисі, явленій у земному житті Спасителя, ми бачимо: “З нами Бог”…ДББ 91.1

Своєю людською природою Христос з'єднав Себе з людством, а Своєю Божественною природою Він тримається за Божий престол. Як Син Людський, Він залишив нам приклад послуху, а як Син Божий — дає силу бути слухняними… Немовля з Вифлеєма, лагідний, покірний Спаситель — це Бог, що “з'явився в тілі” (1 Тим. 3:16). З нами Бог — запорука нашого звільнення від гріха, запевнення в нашій силі для послуху небесному Законові…ДББ 91.2

Прийнявши нашу природу, Спаситель по'єднав Себе з людством нерозривними вічними узами… “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син…” (Ісаї 9:5). Бог прийняв людську природу в Особі Свого Сина й возніс її на висоту Небес. Це Син Людський поділяє разом з Отцем престол Усесвіту… У Христі земна й небесна сім'ї поріднилися. Христос прославлений — наш Брат. Небо плекається в людстві, а людство сховане в лоні Безмежної Любові (Бажання віків, c. [24-26]).ДББ 91.3