31 березня. Відтепер і на віки вічні

Потужною буде влада і нескінченний мир на престолі Давида і в усьому царстві, оскільки влада буде закріплена й утверджена на правді і правосудді — відтепер і на віки вічні! (Ісаї 9:6).ДББ 112.4

У цьому житті ми можемо лише частково зрозуміти дивовижний План спасіння. Своїм обмеженим людським розумом ми намагаємося збагнути ганьбу та славу, життя і смерть, справедливість і милість, які зустрілися на хресті; але як би ми не напружували свої розумові сили, ми не зможемо до кінця зрозуміти значення того, що відбулося на Голгофі. Ми маємо лише слабке уявлення про довжину і ширину, глибину і висоту любові Спасителя. План спасіння не збагнуть повністю навіть тоді, коли викуплені зустрінуться з Ним віч-на-віч і пізнають Його, як і вони пізнані; але впродовж усієї вічності допитливому розумові постійно відкриватимуться нові істини. Хоч не буде вже горя, страждання й спокус, бо причина їх виникнення усунена, народ Божий завжди пам'ятатиме, яка ціна була заплачена за його спасіння.ДББ 112.5

Христовий хрест буде предметом вивчення і прославлення викупленими протягом вічності. У Христі прославленому вони бачитимуть розп'ятого Христа. Спасенні ніколи не забудуть, що Той, Чия сила створила незліченні світи й керує їхнім рухом у безмежному просторі, Улюблений Божий, Велич Небес, перед Яким схиляються херувими й серафими, — принизив Себе, щоб підняти грішну людину; поніс на Собі вину й ганьбу за гріх; переніс розлуку з Отцем, коли Той закрив від Нього Своє лице, доки скорбота й горе світу, що гине, не розбили Його серце й не позбавили життя на Голгофському хресті. Те, що Творець усіх світів, Вершитель долі всіх людей відмовився від Своєї слави та принизив Себе з любові до людини, постійно викликатиме подив і захоплення мешканців Усесвіту. Дивлячись на Викупителя, на вічну славу Отця, яка сяє на Його обличчі, а також на престол, утверджений на віки віків, та знаючи, що Боже Царство не матиме кінця, — усі викуплені народи висловлять свої почуття в прекрасній пісні: “…Достойний, достойний Агнець, що був заколений, і примирив нас із Богом Своєю дорогоцінною кров'ю!” (Велика боротьба, c. [651, 652]).ДББ 113.1