9 січня. Подібне до зерна гірчиці

Царство Небесне подібне до зерна гірчиці… воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні і гніздяться на його гілках (Матв. 13:31, 32).ДББ 16.1

Зародок насіння проростає завдяки дії закону життя, закладеного Самим Богом. Його розвиток не залежить від людської сили. Те ж саме стосується і Христового Царства. Це нове творіння. Принципи його розвитку протилежні тим, які керують царствами цього світу. Земні правителі утверджують свою владу фізичною силою, вони підтримують своє панування війнами, але засновником нового Царства є Князь миру… Насаджуючи насіння істини й праведності, Він протидіє поширенню хибних поглядів та гріха…ДББ 16.2

Так і Царство Христа спочатку здавалося непомітним і незначним. Порівняно із земними царствами воно мало вигляд найменшого. В очах правителів цього світу претензії Христа на царювання були смішними. Однак у могутніх істинах, доручених Його послідовникам, містилося Божественне життя Царства Євангелія. Яким же швидким було його зростання і як далеко сягав його вплив! Коли Христос розповідав цю притчу, нове Царство представляли лише кілька галилейських селян… Проте насіння гірчиці мало зростати і простягати своє віття у світ. Коли земні царства, чия слава свого часу вражала людей, загинуть, могутнє й далекосяжне Царство Христа залишиться непохитним.ДББ 16.3

Так і робота благодаті в серці людини спочатку малопомітна. Промовляється слово — і промінь світла проникає в душу, здійснюючи вплив, який кладе початок новому життю, і хто може виміряти результати цього?..ДББ 16.4

І в цьому останньому поколінні притча про гірчичне зерно тріумфально здійсниться. Малесеньке насіння стане деревом. Остання вістка перестороги й милості пролунає для “усякого народу, племені і народності” (Об'явл. 14:6), “щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені” (Дії 15:14; Об'явл. 18:1). І земля освітиться від Його слави (Наочні уроки Христа, c. [77-79]).ДББ 16.5