Слово “тож” вказує на те, що тепер буде зроблений висновок з усього, викладеного раніше. Ісус розповідав Своїм слухачам про велику любов і милість Божу, і тепер Він закликає їх до досконалості. Отець Небесний “благий для злих і невдячних” (Луки 6:35), Він принизив Себе, щоб піднести вас, а тому — говорить Ісус, — ви можете стати подібними до Нього, без пороку перед людьми і ангелами. НПЩЖ 60.1
Умови для вічного життя при благодаті ті самі, що були в Едемі: досконала праведність, згода з Богом і повний послух вимогам Його Закону. В Старому Завіті міститься той самий приклад ідеального характеру, що й у Новому Завіті, і це зразок, якому ми можемо уподібнитись. В основі кожної заповіді, кожної вимоги Бога міститься позитивна обітниця. Бог зробив усе, щоб ми могли стати подібними до Нього, і Він здійснить цю роботу для всіх тих, хто не противиться і не відкидає Його милість. НПЩЖ 60.2
Бог любить нас невимовною любов'ю, і в нас пробуджується любов до Нього, коли пізнаємо, що є широта і довгота, глибина і висота тієї любові, яка перевершує будь-яке розуміння. Приваблююча краса характеру Христа, пізнання Його любові до нас, коли ми були ще грішниками, пом'якшує і перемагає норовисте серце; грішник змінюється і стає дитиною Божою. Щоб викорінити гріх з людського серця, Господь діє не примушуванням, а любов'ю. Нею Він перетворює гордість на лагідність, ворожнечу і невір'я — на любов та віру. НПЩЖ 60.3
Юдеї докладали чимало зусиль, щоб досягнути досконалості, однак не змогли цього зробити. Христос вже сказав їм, що власною праведністю вони не можуть увійти до Царства Небесного. Тепер Він показує, якою є праведність тих, що увійдуть до Царства Небесного. У Нагірній проповіді Він говорив про плоди цієї праведності, а тепер в одному короткому реченні вказує на її джерело і характер. Будьте досконалі, як Бог досконалий. Закон є лише відображенням характеру Божого. У Небесному Отці ми можемо побачити досконалий вияв усіх тих принципів, на яких грунтується Його правління. НПЩЖ 60.4
Бог є любов. Як від сонця виходять промені світла, так і від Нього випромінюється до всього Його творіння любов, радість і світло. Богові властиво давати, і ціле Його життя є виявом безкорисливої любові. “Благо дітей — це слава Його, радість батьківська Його”. НПЩЖ 61.1
Він просить, щоб ми були досконалими, як Він є досконалий. У нашому невеликому оточенні ми повинні стати таким же світлом і благословенням, яким Він є для Всесвіту. Перебуваючи в світлі Його любові, ми маємо стати її відображенням. Зодягнувшись у Його праведність, ми можемо стати звершеними в своєму роді, як звершений Бог у Своєму. НПЩЖ 61.2
Ісус говорить: “Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий”. Якщо ми — діти Божі, то ми причетні до Його єства і не можемо бути неподібними до Нього. Кожна дитина живе, завдячуючи життю свого батька. Якщо ж ми діти Божі, народжені від Його Духа, то ми живемо завдяки життю Божому. У Христі “тілесно живе вся повнота Божества” (Колос.2:9); і “життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі” (2Кор.4:11). Це життя розвине в нас ті ж риси і ті вчинки, які є в Христа. Ми прийдемо до повної згоди з кожною Його заповіддю, бо “закон Господній досконалий: він відживляє душу” (Псал.19:7). Любов'ю “виправдання Закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом” (Римл.8:4). НПЩЖ 61.3