Люди, слухаючи слова Христа, усе ще сподівалися почути вістку про встановлення земного царства. В той час, як Ісус відкривав перед ними скарби небес, вони думали: “Наскільки спільність з Ним допоможе нам у досягненні нашої мети?” Ісус показав, що, зосереджуючи свою увагу тільки на земних предметах, вони уподібнюються до язичників, які живуть так, ніби немає Бога, Котрий з любов'ю піклується про Своє творіння. НПЩЖ 76.1
Ісус сказав: “Бо все це шукають люди світу цього; Отець же ваш знає, що ви маєте потребу в тому” (Луки 12:30). “Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, — а все це вам додасться” (Матв.6:33). Отже, Я прийшов, щоб відкрити вам Царство любові, правди і миру. Відчиніть ваші серця, щоб прийняти це Царство; нехай служіння інтересам цього Царства стане найвищою метою вашого життя. Хоч це є духовне Царство, не лякайтеся, що ваші тілесні потреби будуть залишені без уваги. Коли ви віддаєте себе на служіння Богові, Той, Котрий має всю владу на небі й на землі, задовольнить усі ваші потреби. НПЩЖ 76.2
Ісус не звільнив нас від необхідності працювати для підтримки нашого життя, але Він є Перший і Останній, Вищий над усе. Ми не повинні займатися жодною справою, ставити перед собою будь-яку мету або шукати задоволень, які б перешкоджали прояву Його праведності в нашому характері й житті. Усе, що ми робимо, слід робити від усього серця, як для Господа. НПЩЖ 76.3
Відкриваючи людям славу Божу та підпорядковуючи все волі Отця, Ісус звеличив життя у всіх його дрібницях. Він запевняє нас у тому, що все необхідне нам у житті “додасться”, якщо будемо наслідувати Його приклад. Бідність або багатство, хвороба або здоров'я, простота або мудрість, — усе передбачене в обітниці Його благодаті. НПЩЖ 76.4
Вічна, могутня правиця Божа підтримує кожну душу, що звертається до Нього за допомогою, якою б слабкою вона не була. Найкращі витвори землі зникнуть, але душа, що живе для Бога, перебуватиме з Ним. “Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває” (1Йоан.2:17). Золота брама міста Божого відчиниться, щоб прийняти тих, котрі вже тут, серед нестатків і страждань, навчилися шукати в Бога наставлення і мудрості, втіхи й надії. Ангели зустрінуть їх піснями, і дерево життя дасть їм свої плоди. “Бо зрушаться гори й пагорби захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже милуючий тебе Господа” (Ісая 54:10). НПЩЖ 76.5