Якщо ви присвятили себе Богові для здійснення Його справи, вам не потрібно турбуватися про завтрашній день. Той, Кому ви служите, знає кінець від початку. Події завтрашнього дня, які приховані від вашого погляду, відкриті Всемогутньому. НПЩЖ 77.1
Коли ми хочемо щось зробити самі й покладаємося на власну мудрість, то беремо на себе тягар, якого Бог не покладав на нас, і намагаємося нести його без Його допомоги. Ми беремо на себе відповідальність, яка належить Богові, і таким чином стаємо на Його місце. Ми, звичайно, можемо хвилюватися, очікуючи небезпеки чи втрати, з якими, безсумнівно, доведеться зустрітися, але якщо ми щиро віримо в те, що Бог нас любить і бажає нам добра, то перестанемо хвилюватися за майбутнє. Ми довіримося Богові, як дитина довіряється своєму люблячому татові. Тоді наші турботи і страхи зникнуть, бо воля наша зливається з волею Божою. НПЩЖ 77.2
Христос не обіцяв нам, що допоможе сьогодні нести турботи завтрашнього дня. Він сказав: “Досить для тебе благодаті Моєї” (2Кор.12:9). І подібно до манни в пустелі, Його благодать посилається нам щоденно. Як і народ ізраїльський під час подорожі в пустелі, ми можемо щоранку одержувати небесний хліб для щоденного харчування. НПЩЖ 77.3
Лише сьогоднішній день належить нам, і цього дня ми повинні жити для Бога. На цей один день ми маємо урочисто віддати всі наші наміри і плани до рук Христа, покласти на Нього всі наші турботи, бо Він опікується нами. “Бо тільки Я знаю думки, які маю про вас, — говорить Господь, — задуми щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття”. “В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї сила ваша” (Єрем.29:11; Ісая 30:15 СП). НПЩЖ 77.4
Якщо ви шукатимете Господа і щоденно навертатиметесь до Нього, якщо за власним рішенням будете вільними і радісними у Богові, якщо всім серцем відгукнетесь на Його поклик та приймете на себе ярмо Христове — ярмо послуху і служіння, — усі ваші нарікання припиняться, усі труднощі зникнуть і найскладніші питання, які стоять перед вами сьогодні, вирішаться. НПЩЖ 77.5