Дуже небезпечно для людини перебувати в стані самообману й потурати власній самовпевненості, унаслідок чого вона відокремлюється від Бога — джерела її сили. Наші природні нахили, якщо їх не виправляти з допомогою Святого Божого Духа, містять у собі насіння моральної смерті. Якщо в нас не буде живого зв'язку з Богом, ми не зможемо протистояти неосвяченому впливові самодогоджання, самолюбства та спокусі впасти в гріх. СЗ 358.1
Щоб отримати допомогу від Христа, ми маємо усвідомити свою потребу. Нам необхідно по-справжньому знати самих себе. Христос може спасти тільки того, хто усвідомлює свою гріховність. Тільки пізнавши свою абсолютну безпорадність та відмовившись покладатися на самих себе, ми вхопимося за Божественну силу. СЗ 358.2
Таке зречення власного “я” повинно мати місце не тільки на початку християнського життя. Воно має супроводжувати кожен подальший крок на шляху до Неба. Усі наші добрі діла залежать від сили, яка знаходиться ззовні нас; тому необхідно постійно горнутися серцем до Бога, постійно щиро визнавати гріх і впокорювати душу перед Ним. Нас оточують небезпеки, ми перебуваємо в безпеці тільки тоді, коли усвідомлюємо свою слабкість і вірою тримаємося за нашого могутнього Визволителя. СЗ 358.3