Ми маємо відвернутися від величезної кількості питань, які привертають увагу. Існують теми, котрі поглинають час і породжують цікавість, проте ні до чого не приводять. Найбільш високі інтереси вимагають ретельної уваги й енергії, котрі так часто витрачаються на порівняно дріб'язкові речі. СЗ 358.4
Прийняття нових теорій само по собі не приносить нового життя душі. Навіть ознайомлення із фактами й теоріями, котрі самі по собі є важливими, не має великої цінності, якщо їх не застосувати на практиці. Ми повинні розуміти, що наше завдання — годувати свої душі такою їжею, котра живитиме й стимулюватиме духовне життя. СЗ 359.1
“Щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму... якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, — тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання.... Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра, бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме”. СЗ 359.2
Мудрість — “дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!” (Прип.2:2-11; 3:18). СЗ 359.3
Ось питання для нашого дослідження. У чому полягає істина, котру необхідно плекати, любити, шанувати й виконувати? Прихильники науки зазнають поразки і втрачають мужність у своїх спробах знайти Бога. Що їх нині повинно цікавити, то це питання: “У чому полягає істина, котра допоможе нам придбати спасіння власних душ?” СЗ 359.4
“Що ви думаєте про Христа?” — це найважливіше питання. Чи приймаєте ви Його як свого Спасителя? Усім, хто приймає Його, Він дає владу стати Божими дітьми. СЗ 359.5
Христос відкрив Бога Своїм учням таким чином, що це звершило в їхніх серцях особливу роботу, котру Він бажає здійснити і в наших серцях. Чимало людей, надто докладно зупиняючись на теорії, випускають з уваги животворний приклад Спасителя. Вони не бачать у Ньому смиренного, самовідданого працівника. У чому вони справді мають потребу — то це споглядати Ісуса. Ми повинні щоденно знову і знову відкривати для себе Його присутність. Нам потрібно старанніше наслідувати Його приклад самозречення і самопожертви. СЗ 359.6
Нам необхідний досвід, який пережив Павло, коли писав: “І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене” (Гал.2:20). СЗ 360.1
Пізнання Бога й Ісуса Христа, яке знайшло свій прояв у характері, за своєю цінністю перевищує все, що є на землі чи на небі. Це — найвища освіта. Це — ключ, який відмикає брами небесного міста. Бог бажає, аби всі, хто зодягнувся в Христа, володіли цим пізнанням. СЗ 360.2