Наші плани — це не завжди Божі плани. Він може вбачати, що для нас і Його справи найкраще — відмовити нам у наших найкращих намірах, як Він зробив у випадку з Давидом. Проте ми можемо бути впевнені водному: Він поблагословить і використає для просування Своєї справи тих, хто щиро присвячує для Його слави себе і все, чим володіє. Якщо Господь вважає за краще не задовольнити їхніх бажань, то Він урівноважить цю відмову, явивши їм знаки Своєї любові й довіривши інше служіння. СЗ 373.1
У Своїй сповненій любові турботі та зацікавленості нами, Той, Хто розуміє нас краще, ніж ми самі, часто відмовляє нам в егоїстичному задоволенні наших честолюбних задумів. Він не дозволяє нам проходити повз буденні, однак священні обов'язки, котрі належать до сфери нашої безпосередньої відповідальності. Часто виконання обов'язків — суттєво необхідна для нас підготовка до більш почесної роботи. Часто наші плани зазнають невдачі, аби Божі плани щодо нас могли успішно виконатися. СЗ 373.2
Бог ніколи не вимагає від нас того, що справді можна було б назвати жертвою. Він просить нас відмовитися задля Нього від багатьох речей, однак, чинячи так, ми лише залишаємо те, що перешкоджає нам на шляху до Неба. Навіть якщо ми покликані відмовитися від того, що саме по собі є добрим, ми можемо бути впевненими, що таким чином Бог творить для нас ще більше добро. СЗ 373.3
Таємниці, які турбували й розчаровували нас тут, у майбутньому житті розкриються. Ми побачимо, що наші, здавалося б, залишені без відповіді молитви й нездійснені надії були одними з найбільших наших благословень. СЗ 373.4
Ми маємо дивитися на кожний обов'язок, яким би скромним він не був, як на священний, бо він є частиною служіння Богові. Щоденно ми повинні молитися: “Господи, допоможи мені робити все якнайкраще. Навчи мене, як краще виконувати роботу. Дай мені сили й радості. Допоможи привнести в мою роботу дух сповненого любові служіння Спасителя”. СЗ 373.5