“Тоді говорили між собою ті, котрі мають страх перед Господом. Прислухався Господь, почув і перед Ним пишеться пам'яткова книга про кожного, хто боїться Господа і хто поважає Ім'я Його” (Мал.3:16). ХП 192.1
Пророк Малахія змальовує перед нами дві категорії свідків. Про першу категорію написано: “Жорстокі ваші слова проти Мене, — говорить Господь... Ви кажете: ‘То марна річ служити Богові! Яка користь з того, що ми берегли Його постанови, що ми ходили в жалобі перед Господом Саваотом?’” (Мал.3:13-14). Мова тут іде про тих людей, які повинні були краще представляти дорогоцінну істину, бути прикладом для тих, хто недавно прийняв правдиву віру. Господь для всіх Своїх послідовників приготував багатий бенкет із небесних істин. Він ухвалив, що вони не повинні ходити в темряві, але мати світло життя... Господь не закликає Своїх вірних, слухняних послідовників зрошувати жертовник сльозами, але просить бути щасливими і життєрадісними... ХП 192.2
Малахія відвертається від похмурої картини, яку сатана пропонує послідовникам Ісуса Христа, оскільки вона є дискредитацією люблячого батьківського характеру Бога. Сатана навмисно створив цю картину і запропонував бідним вірою і сумуючим душам споглядати її, і вони повісили її у вітальні своєї пам'яті, щоби постійно дивитись на неї. Але Господь пропонує кожному віруючому іншу картину. “Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався і почув”. ХП 192.3
Чи часто дивляться на цю картину, створену самим Господом Саваотом, віруючі, які збираються у своїх громадах, невеличких церквах чи у власних будинках? ... Яка ж це надихаюча надією картина, на якій зображено, як Господь схилився і прислухається до свідчення Своїх послідовників! Скільки вона несе нам натхнення для роздумів про те, що увесь Всесвіт із задоволенням сприймає слова мешканців Землі, якими вони прославляють ім'я Боже... ХП 192.4
Бог і ангели із захопленням слухають слова вдячності за великий дар світові в особі Єдинородного Божого Сина. У небесних книгах записується кожне слово хвали і подяки людей за благословенне світло істини, яке міститься у вістках застереження, що розганяють темряву омани і неуцтва1Рукопис 32, 1894 р.. ХП 192.5